Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Події

 

28-29 січня 2015 р. у Києві працювала Січнева школа Української бібліотечної асоціації (УБА) «Інтелектуальна свобода та доступність інформації: роль бібліотек і професійних асоціацій». Програмою передбачалося проведення двох фахових заходів, організованих УБА спільно з Програмою «Бібліоміст», IREX, Національною парламентською бібліотекою України, Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського та Асоціацією бібліотек України.

До участі в заходах були запрошені бібліотечні фахівці різних систем та відомств – члени Української бібліотечної асоціації та Асоціації бібліотек України. Представником від Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки була заступник директора з науково-інформаційної та бібліотечної роботи Татарчук Л.М.

Перший захід – науково-методичний семінар «Бібліотеки у системі європейських цінностей» – відбувся 28 січня на базі Національної парламентської бібліотеки України. Основним доповідачем став Мартин Вейд, професор Університету Роберта Гордона, колишній директор Національної бібліотеки Шотландії, а нині голова комітету ІФЛА зі свободи доступу до інформації та свободи висловлення (FAIFE).

Він розпочав свій виступ з історії Національної бібліотеки Шотландії від її витоків, наголосивши, що за час свого існування вона стала однією з найбільших бібліотек у Великій Британії та однією з шести бібліотек, які отримують обов’язковий примірник кожного видання, що виходять друком у Великій Британії та Ірландії. Це дає бібліотеці можливість формувати найкращі книжкові колекції з усіх галузей знань. Й підкріпив свій виступ презентацією «Національна бібліотека Шотландії: традиції та інновації».

Щодо місії Національної бібліотеки Шотландії, то Мартин Вейд сформулював її так: «Поширювати загальний доступ до знань про Шотландію та в Шотландії». Аби виконувати свою місію в повній мірі, бібліотека використовує традиційні та інноваційні методи роботи. Далі Пан Вейд повідомив, що інновації знайшли відображення у звіті Національної бібліотеки Шотландії за 2010 р. «Thrivyng or surivyng» («Жити або виживати?»), який вміщує і план діяльності бібліотеки до 2030 р.

Окрім того, Мартин Вейд підкреслив, що до інновацій можна віднести також зміни у бібліотечному законодавстві, показавши на прикладі Акту про Національну бібліотеку Шотландії (прийнятому у 2012 р.), як мають бути прописані мета та функції бібліотеки, умови виконання цих функцій, а також норма про неможливість втручання уряду в політику комплектування фондів Національної бібліотеки Шотландії.

Була висловлена ним думка, що будь-яка бібліотека може стати більш відкритою до відвідувачів, якщо:

- усуне бар’єри (рамки мають бути не на вході до бібліотеки, на вході до кожного залу);

- позбудеться охоронців у формі;

- запропонує відвідувачам нові можливості (зал цифрових ресурсів, магазин тощо);

- активізує роботу з читачами (майстер-класи, творчі майстерні, виставки та ін.).

Важливими інноваціями є потужні маркетингові програми розвитку послуг бібліотеки, активізація зв’язків з громадськістю та підготовка статей (на основі ресурсів бібліотеки) для Вікіпедії. Мартин Вейд зауважив, що до такої роботи необхідно залучати професіоналів із цих питань, а не бібліотекарів.

Другий виступ Мартина Вейда відбувся 29 січня під час круглого столу «Бібліотеки та інтелектуальна свобода», який відбувся у стінах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Пан Вейд свій виступ «Роль професійних бібліотечних асоціацій для адвокації інформаційної свободи» присвятив питанням адвокації інформаційної свободи. Він зазначав, що адвокація нині – ключова функція бібліотечних та інформаційних професій. А дотримуватися суворих стандартів під час виконання цієї функції бібліотекарям мають допомогти, зокрема: Загальна декларація ООН з прав людини, Декларація про бібліотеки, інформаційні служби та інтелектуальну свободу, прийнята в Глазго, Кодекс професійної етики. Водночас об’єктивно існують юридичні, культурні, соціальні та ресурсні обмеження на шляху дотримання інтелектуальної свободи. На думку Мартина Вейда, подолати ці обмеження можна за допомогою адвокації бібліотек. Крім того, він зупинився на діяльності Британського Королівського інституту бібліотечних та інформаційних професіоналів (CILIP), який має на меті ефективну адвокацію публічних і шкільних бібліотек, перегляд законодавства про авторського права, проведення маркетингових досліджень, зміну підходів до професійних навичок, підвищення кваліфікації бібліотекарів тощо.

Наступним доповідачем була Сюзан Міллер - аташе з питань бібліотек Посольства США в Польщі, Україні та Молдові. Вона виступила з інформацією про діяльність Американської бібліотечної асоціації із забезпечення інтелектуальної свободи.

Сюзан Міллер проінформувала присутніх про різні аспекти просування інтелектуальної свободи Американською бібліотечною асоціацією та бібліотекарями, детально зупинившись на таких, як: допомога у навчанні читати й критично мислити; підтримка емігрантів (оволодіння англійською мовою та навичками читання); забезпечення приватності інформаційного пошуку в електронну еру; адвокаційні заходи на місцевому та федеральному рівнях; методична підтримка бібліотечних заходів; співпраця з партнерами (окремими особами та організаціями), що опікуються питаннями інтелектуальної свободи; публікації та консультування; моніторинг фактів заборони для читання окремих книжок; боротьба проти фільтрування інтернет-ресурсів тощо.

Координатор американських центрів, Посольства США в Україні, член комітету ІФЛА зі свободи доступу до інформації та свободи висловлення, віце-президент Української бібліотечної асоціації Валентина Пашкова позиціонувала діяльність УБА,  продовжила тему дотримання бібліотеками України інтелектуальної свободи. Вона зазначила: «Якщо українські бібліотеки не зможуть дотримуватися принципів інтелектуальної свободи, то ми не зможемо бути партнерами для зарубіжних бібліотек». З огляду на це В. Пашкова нагадала присутнім основні міжнародні документи (у т.ч. ІФЛА), які декларують принцип свободи слова та право кожної особи на вільне висловлювання; проаналізувала роль бібліотекарів у забезпеченні інтелектуальної свободи та особливості її дотримання в умовах запровадження нових інформаційних технологій; наголосила на необхідності співпраці з мас-медіа, громадськими організаціями та іншими партнерами в питаннях позиціювання бібліотеки, як інституції, що захищає інтелектуальну свободу.

Обидва заходи пройшли в дружній атмосфері і завершувалися обговореннями питань, безпосередньо пов’язаних з інтелектуальною свободою, зокрема: інформаційна та електронна грамотність, керування читанням, вивчення запитів користувачів, критерії та можливості для заборони книжок тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сайт создан компанией web студия