Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виставки

150 років з дня народження Д.М. Прянишникова (1865-1948) – видатного вченого, академіка, спеціаліста у галузі агрохімії, фізіології рослин і рослинництва

 

Прянишников Дмитро Миколайович (6 листопада 1865 - 30 квітня 1948 рр.) – радянський вчений-агрохімік, фізіолог і біохімік рослин. Автор теорії обміну азотистих сполук в рослинному організмі, вчення про мінеральне живлення рослин і застосування добрив.

Почавши наукову діяльність з вивчення азотного обміну рослин, Прянишников протягом усього свого життя не змінив цього напрямку і увійшов в історію вітчизняної біологічної науки як «біограф азоту». Йому належить знаменита фраза: «Аміак – альфа і омега обмінних речовин в рослині», в основі якої лежить відкриття циклу азоту в організмі вищих рослин. Від магістерської дисертації «Про розпад білкових речовин при проростанні» (1896) до капітальної завершальної монографії «Азот в житті рослин і землеробстві СРСР» (1945) минуло півстоліття, за цей час Дмитро Миколайович «вдихнув життя» в азот, який до цього прийнято було називати «неживим елементом».

Прянишников визначив головне завдання агрономічної хімії як «вивчення кругообігу речовин в землеробстві і виявлення тих заходів впливу на хімічні процеси, що протікають в ґрунті і рослині, які можуть підвищувати врожай або змінювати його склад». Саме з цих позицій Дмитро Миколайович розглядав застосування мінеральних та органічних добрив, а також обробіток бобових культур як біологічних фіксаторів атмосферного азоту. Аналізуючи досвід розвинених країн, він чудово розумів, що без мінеральних добрив неможливо підняти і стабілізувати врожайність. Цілеспрямовану і систематичну роботу в ім'я «хімізації» землеробства Прянишников вів протягом півстоліття. Термін «хімізація» (або, спочатку, «хіміфікація») вперше застосований ним в 1924 році.

Інтереси Дмитра Миколайовича поширюються також на фосфорне і калійне живлення рослин. Виняткове значення мало виготовлення суперфосфату і преципитату вперше з вітчизняної сировини в лабораторії Прянишникова (1908). В основу технології промислового виробництва фосфорних і складних добрив в країні покладено ідеї вченого. Розвиток виробництва калійних добрив в СРСР також пов'язаний з його ім'ям, оскільки він організував дослідження місцевих солікамських калійних солей і вперше з'ясував їх вплив на врожай рослин та агрохімічні властивості ґрунтів.

Тонкий аналітик, він був неперевершеним експериментатором з рослинами у водних, піщаних, водно-текучих, ґрунтових культурах. Поживна суміш Прянишникова досі широко застосовується в наукових дослідженнях.

Поєднувати в собі переваги блискучого теоретика і практика агрохімії науковцю дозволяло досконале знання практичного землеробства, чому сприяли постійні наукові відрядження по країні. Їх початок поклала двомісячна поїздка по Чорнозем'ю Росії, Закавказзя та Середньої Азії для вивчення місцевого землеробства ще в 1894 році, а потім до 1946 року їх було понад 50 – від Хібін до Таджикистану і Закавказзя і від західного кордону до Забайкалля.

Найвидатніша праця вченого-агрохіміка – підручник «Агрохімія», що вийшов у 1934 році, ще за життя автора витримав чотири видання, був перекладений українською, грузинською, вірменською, азербайджанською і болгарською мовами. За цим підручником навчаються студенти і в сучасний період. Завдяки теоретичним і прикладним роботам Дмитра Миколайовича вітчизняна агрохімія отримала світове визнання.

Для більш детального ознайомлення з науковими працями Д.М. Прянишникова запрошуємо до читального залу № 2 ННСГБ НААН.

 

 
сайт создан компанией web студия