Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виставки

185 років з дня народження Олександра Миколайовича Енгельгардта (1832-1893) – видатного агрохіміка та публіциста, засновника першого раціонального господарства

 

Олександр Миколайович Енгельгардт (2 серпня 1832 – 2 лютого 1893) – видатний хімік і публіцист зробив надзвичайно вагомий внесок у розвиток вітчизняної агрохімії як науки.

Учений народився в маєтку Климовому (нині Смоленська область). Закінчив Михайлівське артилерійське училище в Петербурзі у 1852 році. У 1853-1865 роках завідував хімічною та ливарною лабораторіями Петербурзького арсеналу. Протягом 1866-1870 років професор Петербурзького землеробського інституту. У 1870 році був заарештований за пропаганду ідей земельної реформи та критику поміщицького землеволодіння і ув’язнений у Петропавловську фортецю. У 1871 році висланий в с. Батіщево, де створив зразкове господарство і школу для підготовки «інтелігентних землевласників».

Основні роботи вченого присвячені загальним проблемам органічної хімії та популяризації хімічних знань. Спільно з М.М. Соколовим відкрив першу в Росії публічну хімічну лабораторію (функціонувала з 1857 по 1860 роки). Вони ж у 1859-1860 роках видавали «Хімічний журнал Н. Соколова і А. Енгельгардта» – перший російський хімічний науковий журнал (всього вийшло 4 томи). У цьому журналі, крім видавців, друкували свої роботи Д.І. Менделєєв, А.М. Бутлеров та інші вчені. За період 1857-1870 роки О.М. Енгельгардт опублікував близько п’ятдесяти робіт з органічної хімії і артилерійської справи, а також видав «Збірник загальнозрозумілих статей з природознавства» (1867).

У 1870 році за вагомі досягнення у галузі органічної хімії, зокрема за дослідження ароматичних сполук, був удостоєний Ломоносовської премії Петербурзької АН (спільно з П.А. Лачіновим).

Вченим були виконані роботи по використанню фосфоритного борошна як фосфорних добрив в Смоленській губернії. Важливе значення він надавав зеленому удобренню. Він відзначав, що фосфоритне борошно і сидерація – засоби для приведення в культурний стан величезних площ північних земель. Енгельгардт був активним прихильником і пропагандистом застосування вапнування і мінеральних добрив в поєднанні з органічними добривами.

Енгельгардт О.М. є автором «Листів з села» і ряду інших робіт з питань сільського господарства, в яких дано опис російського пореформеного села і капіталістичної еволюції поміщицького господарства. Він вважав головною причиною тяжкого становища селянства збереження залишків кріпосництва; захищав народницьку теорію особливого (некапіталістичного) шляху економічного розвитку Росії, виступав за знищення поміщицького землеволодіння і передачу землі селянам.

Перу О.М. Енгельгардта належить цілий ряд праць агрохімічного спрямування, найвідоміші серед яких: «Хімічні основи землеробства» (1878); «Про досліди застосування фосфоритів як добрива» (1891, 1895); «Застосування кісткового добрива в Росії» (1865); «Фосфорити і сидерація» (1901); «Про господарства в північній Росії» (1888) та інші. Статті видатного вченого і громадського діяча друкувалися в тогочасних газетах і журналах таких, як «Землеробська газета», «Журнал сільського господарства та лісівництва» та інших.

Праці О.М. Енгельгардта у «Фонді видань, випущених у ХІХ столітті
з сільськогосподарської тематики» ННСГБ НААН

 

Для детальнішого ознайомлення з науковим доробком Олександра Миколайовича Енгельгардта просимо Вас завітати до «Фонду видань, випущених у ХІХ столітті з сільськогосподарської тематики» Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН (читальний зал №2, кім. №19).

 

 

 

 

 
сайт создан компанией> web студия