Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виставки

155 років з дня народження Михайла Івановича Придорогіна (1862-1923) – видатного вченого і педагога, фахівця в галузі зоотехнії

 

Михайло Іванович Придорогін (1862-1923) – відомий учений в галузі зоотехнії та громадський діяч, який залишив помітний слід у розвитку вітчизняного тваринництва, зокрема у виведенні нових порід великої рогатої худоби.

Після закінчення в 1887 році Петровської сільськогосподарської академії майбутній учений зоотехнік спочатку працював керівником приватного господарства, потім перейшов на педагогічну і наукову роботу в Маріїнське, а згодом в Уманське землеробське училище, був призначений доцентом Ново-Олександрійського інституту сільського господарства та лісівництва, а з 1895 року до кінця життя керував кафедрою приватної зоотехнії в Петровській сільськогосподарській академії (нині Московська сільськогосподарська академія імені К.А. Тімірязєва). У 1902 році він успішно захистив магістерську дисертацію. Завідуючи фермою Московського сільськогосподарського інституту, Михайло Іванович домігся в 1910 році рекордного на той час удою – 4200 кг молока за рік.

Михайло Іванович був автором 180 наукових праць з питань годівлі сільськогосподарських тварин, догляду за великою рогатою худобою, конярства та екстер’єру сільськогосподарських тварин. Будучи видатним екстер’єристом, Придорогін запропонував свій метод визначення живої ваги свиней. Його книга «Екстер’єр, оцінка сільськогосподарських тварин по зовнішньому вигляду» (1897 р.) і в наш час є найціннішим посібником для зоотехніків.

Учений невтомно роз’їжджав по всіх куточках країни для організації сільськогосподарських виставок та проведення на них експертизи тварин. Його лекції по тваринництву, зокрема про розведення нових порід великої рогатої худоби, завжди привертали дуже велику вагу громадськості. Його теоретична позиція щодо племінного поліпшення в місцевих умовах худоби Нижегородської області, лягла в основу створення Богородського розсадника Нижегородської губернії і виведення такої восокопродуктивної породи, як червона Горбатовська.

Великі перспективи мала його позиція щодо молочної худоби альгаушвіцев в господарстві Ніколо-Бабаєвського монастиря Костромської області. Ознайомившись зі стадом, він писав: «при схрещуванні ... місцевої породи з більш культурною іноземною, часто зовсім не мають на меті створити з першої породу, тотожну з останньою ... Мається на увазі ... створити тільки породу поліпшених якостей, особливо цінних в даній місцевості. Щоб отримана таким шляхом група тварин стала породою, ... її необхідно консолідувати». Згодом ці положення сприяли успіху виведення нових порід, в тому числі, костромської породи.

Він був не тільки вченим зоотехніком, а й громадським діячем, причому громадська діяльність його особливо широко розгорнулася після Великої Жовтневої соціалістичної революції. З моменту заснування Центральної зоотехнічної комісії Наркомзему і по день своєї смерті Придорогін був беззмінним її головою.

 

Для детальнішого ознайомлення з науковим доробком одного із найвидатніших учених зоотехніків світу Михайла Івановича Придорогіна просимо Вас завітати до «Фонду видань, випущених у ХІХ столітті з сільськогосподарської тематики» Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН (читальний зал №2, кім. №19).

 

 

 

 

 
сайт создан компанией> web студия