Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Події

190 років з часу створення Імператорського товариства сільського господарства південної Росії, яке було засноване у 1828 році в м. Одеса

Імператорське товариство сільського господарства південної Росії – одне з найстаріших товариств XIX ст. тогочасної України з центром в Одесі, було створене 20 грудня 1828 р. і проіснувало аж до 1917 р. Його заснували за ініціативою генерал-губернатора князя М. С. Воронцова 12 осіб, які займали в Новоросійському краї високі посади і володіли значними територіями земель на півдні України. Метою товариства були популяризація і поширення сільськогосподарських знань у всіх галузях сільського господарства: тваринництва, рільництва, лісорозведення, виноградарства і садівництва.

У складі товариства налічувалось 340 діючих членів і 70 член-кореспондентів. Товариство об’єднувало найкращі наукові сили півдня України: спеціаліст з вівчарства, який вивів нову породу мериносів – російський інфантадо П. Н. Абаза; директор Плотянської сільськогосподарської дослідної станції, старший спеціаліст із сільськогосподарської дослідної справи, приват-доцент Новоросійського університету на кафедрі агрономії А. А. Бичихін; вчений, спеціаліст з лісового та сільського господарства, енциклопедист та редактор журналу «Записки Императорского общества сельского хозяйства Южной России» В. І. Гомілевський; український вчений-ентомолог, агроном і спеціаліст з тваринництва П. А. Забаринський; доктор агрономії, професор Новоросійського університету на кафедрі агрономія, завідувач дослідженнями ґрунтів Подільської, Херсонської та Харківської губерній, редактор «Записок Товариства» А. І. Набоких; завідувач Херсонського сільськогосподарського училища М. В. Неручев; професор агрономії Імператорського Новоросійського університету, автор ряду книг із сільського господарства, громадський діяч, секретар Імператорського товариства сільського господарства Південної Росії, дійсний статський радник І. І. Палімпсестов, український вчений-агроном, виноградар, організатор перших досліджень з меліорації земель у Молдові О. І. Погибко, директор Херсонського сільськогосподарського училища Є. Л. Рекало, директор Одеського дослідного поля Товариства В. Г. Ротмістров, патріарх степового лісорозведення В. П. Скаржинський, І. А. Черкес, директори дослідного поля Херсонського сільськогосподарського училища К. І. Тархов і Ф. Б. Яновчик, П. В. Черепахін, С. В. Щусьєв, представник Міністерства землеробства зі спецкультур у Новоросії та голова Комітету шовківництва при Товаристві В. А. Бертенсон, засновник швейцарської колонії Шабо в Бесарабії Луї-Венсан (Іван Карлович) Тардан), завідувач Селекційної станції Товариства сільського господарства південної Росії А. А. Сапєгін, князь Лев Михайлович Кочубей. Почесними членами його були швейцарський ботанік А. Декандоль (1836), німецький хімік Ю. Лібіх, вітчизняні вчені П. А. Вешняков, М. М. Островський, А. М. Бутлеров, А. В. Клоссовський, академік А. О. Ковалевський, професор І. І. Мечников, Н. І. Пирогов (1856), І. А. Стебут, спеціаліст із степового розведення Г. М. Висоцький, дослідник домашніх тварин та фауни південної України А. А. Браунер, І. І. Палімпсестов, польський професор В. М. Лігін, завідуючий Природничо-історичного музею в Херсоні І. К. Пачоський, колишній президент Товариства, засновник розплідника української степової породи рогатої худоби М. Ф. Сухомлинов.

Діяльність товариства охоплювала 7 сучасних областей півдня України. Товариство організовувало виставки, преміювало найкращих сільських господарів, мало свою бібліотеку, видавало багато книг, статей, монографій.

Уже на другому році своєї діяльності товариство почало випускати періодичне агрономічне видання, а з 1 липня 1830 р. щомісячно видавало додаток агрономічного змісту «Листки» до місцевих газет «Одесский вестник» і «Journal d’Odessa». З 1832 по 1840 рр. одночасно виходили два видання : «Записки общества сельского хозяйства южной России», на російській мові і паралельно на французькій «Memoires de la Societe d’economie rurale de la Russia Meridionale». З 1841 р. «Листки» и «Bulletins» скасовуються і створюється одне видання під назвою «Записки Императорского общества сельского хозяйства южной России». Без перерви вісімдесят сім років товариство видавало «Записки». У них розміщувалися законоположення і урядові розпорядження з сільського господарства, журнали засідань і звіти товариства, доповіді комісій, надавались короткі відомості про діяльність вітчизняних та іноземних сільськогосподарських товариств, дослідних станцій, з’їздів сільських господарів, земств, бібліографічні замітки про нові видання, що свідчить про високий рівень цього журналу. Був організований відділ питань і відповідей, публікувались оригінальні статті із сільського господарства і лісівництва, постійно давався огляд нових досліджень і відкриттів у всіх галузях сільськогосподарської науки як у Росії, так і за кордоном. Журнал відображав наукову і практичну діяльність товариства, в ньому публікувались спеціальні посібники із садівництва, вирощування культури виноградної лози, вівчарству, влаштуванню водосховищ, травосіянню та інших питань.

Імператорське товариство сільського господарства південної Росії проводило конкурси, виставки, рекламувало нові сорти рослин, породи тварин, марки машин, преміювало кращих сільських господарів, проводило досліди на своїй фермі та Одеському дослідному полі. При товаристві були створені різні за своїм призначенням комітети: сільськогосподарських курсів, бджільництва, тваринництва, шовківництва, виноградарства, кооперативний комітет та комітет з поширення сільськогосподарських знань. Після Жовтневого перевороту 1917 р. Товариство припинило своє існування, але залишило для нащадків свої знання та величезні напрацювання вчених у вигляді опублікованих документів.

З матеріалами виставки можна ознайомитись у читальному залі № 2 ННСГБ НААН.

Матеріал підготувала Коломієць Н. Д.

 

 

 

 

 

сайт создан компанией web студия