Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виставки

150 років із дня народження Камілла Гавриловича Шиндлера (1869-1940) – видатного вченого в галузі сільськогосподарської механіки, засновника випробувань землеробських машин і знарядь в Україні та Європі, професора Київського політехнічного інституту

 

Камілл Гаврилович Шиндлер народився 15 червня 1869 року у м. Твері в родині швейцарских громадян Гаврила Шиндлера та Ємілії Мюллер.

Закінчив Тверське реальне училище (1887) та інженерно-механічне відділення Московського технічного училища (1893), набувши фаху інженера-механіка з правом носити на грудях відзнаку, встановлену імператором. В атестаті також відмічалося, що він, як інженер-механік, згідно зі Статутом Училища, зараховується до особливо почесних громадян і користується всіма відповідними правами.

З 1893 по 1895 рр К.Г. Шиндлер – механік цукрового заводу в Тамбовської губернії. Удосконалює освіту в Німеччині, Австрії та Швейцарії. З 1896 р керує практичними заняттями в Московському сільськогосподарському інституті. Як кращого спеціаліста в галузі землеробських машин у 1896 році Міністерство землеробства і державного майна Росії на півтора року направило Камілла Григоровича до Німеччини, Франції, Англії та Північної Америки з метою вивчення землеробського машинобудування. Там він працює на фермах, у цехах заводів, вчиться, переймає досвід зарубіжних колег. Досконально освоївши питання виробництва та використання зарубіжної техніки, що на той час для Росії мало пріоритетне значення, Шиндлер щедро ділився накопиченим досвідом на сторінках журналу «Хозяин», надсилаючи з Америки різні відомості про землеробські машини.

 

З 1898 по 1899 рр Камілл Григорович – лаборант і перший організатор в Україні випробувань машин-знарядь на сільськогосподарській станції при Харківському технологічному інституті, викладач креслення, член комітету Південноросійського товариства технологів, викладач 1-ї школи Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства.

Тридцятирічного інженера-механіка К.Г. Шиндлера наукові кола називають видатним спеціалістом у галузі сільськогосподарського машинобудування, відомі вчені пропонують посаду екстраординарного професора, доручають викладання механіки на сільськогосподарському відділенні та щойно введеного спецкурсу із сільськогосподарського машинобудування – на механічному відділенні Київського політехнічного інституту, а також організацію випробувань сільськогосподарських машин і знарядь, «Височайшим указом» удостоюють звання Надвірного (1899 р.), а згодом Колежського (1903 р) та Статського (1907 р.) радника.

У 1900 р. професором К.Г. Шиндлером була заснована станція випробувань землеробських машин і знарядь при Київському політехнічному інституті. Вона надавала можливість студентам агрономічного та механічного факультетів ознайомлюватися з існуючими типами та конструкціями землеробських машин і знарядь безпосередньо в роботі, а також вивчати методи їх дослідження.

Крім того, проводилась і наукова робота щодо вивчення окремих питань механізації сільського господарства та розробки методик і приладів для проведення досліджень землеробських машин. Професору К.Г. Шиндлеру належить першість в обгрунтуванні функцій випробувальної станції, системному підході до її організації, що стало орієнтиром для багатьох поколінь випробувачів сільськогосподарської техніки.

Діяльність Камілла Григоровича присвячена організації станцій сільськогосподарських машин і практичних робіт по сільськогосподарському машинобудуванню по всій країні. Під його керівництвом створені сільськогосподарські станції в Єлисаветграді, Ростові-на-Дону.

 К.Г. Шиндлер зробив значний внесок у теорію деформації грунту плугом в процесі оранки. Теоретично обґрунтував необхідність зміни конструкції грунтообробного знаряддя в залежності від грунтово-кліматичних умов. Першим у світовій практиці підготував і видав в 1902 році фундаментальну працю – атлас «Политипажи, эскизы и чертежи машин – орудий современного сельского хозяйства» під загальною рубрикою «Учение о земледельческих машинах и орудиях», яка стала творчим звітом про закордонні відрядження, результатом багаторічних досліджень, цінним матеріалом для обгрунтування подальшої розробки теорії землеробських машин і знарядь, яка на той час ще не була сформованою. Як посібник з курсу сільськогосподарського машинобудування і прикладної механіки, атлас використовується й дотепер в освітньому процесі провідних країн світу. У 1904 р. на основі Атласу в Києві була видана монографія «Машины – орудия современного сельского хозяйства».

 

У 1905 р. К.Г. Шиндлер блискуче захистив дисертацію на тему «Теорія і конструкція орних знарядь» і йому було присуджено вчене звання ад’юнкта прикладної механіки.

У 1904-1906 рр професор К.Г. Шиндлер був обраний на посаду декана сільськогосподарського відділення, двічі (1908 та 1909 роки) обирався деканом механічного відділення Київського політехнічного інституту.

З 1909 р. Камілл Григорович стає членом Бюро сільськогосподарської механіки Вченого комітету Головного управління землеустрою та землеробства Росії, де на одному з засідань запропонував систему перепідготовки кадрів шляхом створення спеціальних інститутів для осіб, які мають вищу інженерну або сільськогосподарську освіту. Таку систему було покладено в основу організації сучасних курсів, факультетів чи інститутів підвищення кваліфікації.

 За науково-педагогічну діяльність професор К.Г. Шиндлер був нагороджений Орденами Святого Станіслава 3 ст. (1902 р.) та 2 ст. (1908 р.).

Деякі з наукових робіт Камілла Григоровича Шиндлера знаходяться у Фонді видань, випущених у ХІХ столітті з сільськогосподарської тематики, нашої бібліотеки.

 Для детальнішого ознайомлення з науковим доробком Камілла Григоровича Шиндлера просимо Вас завітати до нашого фонду (читальний зал №2, кімн. 19).

 

 
сайт создан компанией web студия