Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виставки

150 років із часу заснування Ялтинського Товариства садівників і виноробів (1869)

 

Передісторія Товариства садівників і виноробів Ялти розпочинається з 11 вересня 1838 року. Саме в цей день Микола Андрійович Гартвис, директор Імператорського Нікітського ботанічного саду, написав листа до генерал-губернатора Новоросії графа М. С. Воронцова, в якому докладно виклав проект майбутнього товариства садівників Південного берега Криму. Головним завданням Товариства Микола Гартвис вважав «впровадження та розповсюдження в цій місцевості дерев, чагарників та рослин, як корисних, так і декоративних, яких немає в садах Криму, або вони є в дуже малій кількості». Кожен із членів Товариства, як вказувалось у проекті, повинен щороку вносити до 150 рублів пожертвувань, які будуть спрямовані на закупівлю і розмноження рідкісних дерев та чагарників. Нікітський сад повинен щорічно забезпечувати кожного члена Товариства рослинами в кількості 75 найменувань. На жаль, задум залишився нереалізованим. Але, слід зазначити, що цей проект був складений ще за 20 років до виникнення Імператорського Російського Товариства Садівництва в Санкт-Петербурзі та за 30 років до появи Ялтинського товариства, яке було засновано в 1869 році групою ентузіастів, і спочатку мало назву «Збори виноробів, садівників і сільських господарів Ялтинського повіту». Метою установи Зборів (згодом Товариства) було «удосконалення місцевого садівництва і виноробства», причому під садівництвом розумілося, в першу чергу, плодівництво й виноградарство. Питання декоративного садівництва, яке не приносило доходу, майже не розглядалися. Товариство поклало на себе безліч корисних і необхідних обов'язків, пов'язаних із раціональним водокористуванням, розведенням лісів, організацією боротьби з хворобами садів і виноградників, працевлаштуванням садівників, постачанням садівників молодими саджанцями, інструментами та ін. Особлива увага на зборах Товариства приділялася збуту продукції, виробленої господарями Ялтинського повіту, і, зокрема, кримських вин. Завдяки наполегливості активістів Товариства з 1876 року Міністерство державного майна прийняло спеціальну постанову про пільгові тарифи для перевезення фруктів і вин із Криму в Петербург.

До честі ялтинців, це було третє за хронологією подібне Товариство садівництва в Російській імперії після Москви та Санкт-Петербурга. У 1878 році Товариство налічувало в своїх рядах 88 членів.

Президентом Товариства став один із його засновників, директор Імператорського Нікітського ботанічного саду й школи садівництва в Криму Микола Єгорович Цабель, який водночас був і віце-президентом Московського Товариства Садівників. У числі активних членів Товариства з перших днів його заснування були керуючий Гурзуфським маєтком О. О. Дейберт, головний садівник Лівадійського маєтку К.І. Геккель, головний садівник Нікітського саду Е.К. Клауссен, садівник А.Г. Недзельский, князь М.М. Раєвський, співробітники Нікітського саду та Магарачського училища виноробства, землевласники, садівники. Височайшим покровителем Товариства з 1878 року став великий князь Сергій Олександрович, син власниці Лівадійського імператорського маєтку.

 

За вказівкою міністра державного майна Валуєва, Товариству виділялася щорічна субсидія в розмірі 300 рублів для публікації власного журналу – «Кримський вісник садівництва і виноробства» під редакцією М.Є. Цабеля, де публікувалися оригінальні статті з садівництва, виноградарства та виноробства, огляд іноземної та вітчизняної літератури.

У Фонді рідкісної книги нашої бібліотеки представлені деякі наукові праці членів Ялтинського Товариства садівників і виноробів. Для детальнішого ознайомлення з ними просимо Вас завітати до нашого фонду (читальний зал № 2, кім. 19).

 

 

 
сайт создан компанией web студия