Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Події

155 років з дня народження видатного вченого-ентомолога, професора Мокржецького Сигізмунда Олександровича (1865-1936)

Фонд видань XIX ст. з сільськогосподарської тематики ННСГБ НААН запрошує ознайомитись з науковою діяльністю Сигізмунда Олександровича Мокржецького (1865-1936) — ентомолога, фітопатолога і громадського діяча, життя якого тісно пов’язане з Україною та Польщею. Він був доктором філософії, професором Таврійського університету, ентомологом Таврійського губернського земства, організатором і директором Сімферопольського природно-історичного музею. Мав чин статського радника з 1915 р. У 1920 р. виїхав спочатку в Болгарію, а потім у Польщу, де завідував кафедрою ентомології та охорони лісу Головної школи сільського господарства у Варшаві. Був ініціатором та організатором розгалуженої служби захисту рослин у Польщі.

Він – автор багатьох монографічних досліджень комах-шкідників в сільському господарстві, садівництві України (Криму), Росії, Польщі і Болгарії, піонер захисту рослин (в тому числі біологічних методів захисту). А ще – засновник і Голова Польського ентомологічного союзу.

С. О. Мокржецький був членом Сімферопольського відділу Імператорського Російського товариства садівництва, заснованого у 1883 р. та ентомологом при цьому відділі.

У 1893-1917 рр. – Сигізмунд Олександрович був призначений головним губернським ентомологом Таврійського земства. Будучи на цій посаді, вів активну наукову діяльність і відобразив її у книгах «Вредные животные и растения в Таврической губернии по наблюдениям 1900 года», «Яблочная плодожерка» (1902), «Вредные насекомые и болезни растений, наблюдавшиеся в Таврической губернии в течение 1910 года», «Энтомологический календарь для садоводов» (1913) з рекомендаціями про боротьбу з шкідниками і хворобами плодових дерев у кожному місяці року. Щорічно звітував про свою роботу в «Отчетах о деятельности губернского энтомолога Таврического земства».

У 1911 р. на посаду помічника Губернського ентомолога Таврійського земства було запрошено І. М. Щеголева, спільно з яким Мокржецький видав брошуру «Вредные насекомые и болезни растений, наблюдавшиеся в Таврической губернии в течение 1911 года».

У маєтку «Салгірка», поблизу Сімферополя, була створена школа для підготовки садових робітників. Учні знайомились з різними роботами в саду та з основними правилами й технічними прийомами по догляду за виноградниками. До школи заохочували і місцеве населення – татар. Для навчання місцевого населення у 1913 р. за редакції С. О. Мокржецького вийшла книга І. М. Щеголева «Насекомые, вредящие нашим садам. Краткий курс лекций по энтомологии, борьбе с вредителями садов, читанный на трехнедельных курсах плодоводства, устроенных Бахчисарайским отделом Императорского российского общества плодоводства», яка була перекладена на татарську мову О. А. Акчокракла. Салгірская школа існувала на кошти і за підтримки Сімферопольського відділу Імператорського Російського товариства садівництва, Таврійського Губернського Земства та Міністерства Землеробства.

З 1900 р. Сигізмунд Олександрович завідував природничо-історичним музеєм Таврійського губземства і заснував «Труды...» цього музею, які виходили з 1900 по 1917 рр. У 1900 – 1913 рр. природно-історичний музей був центром з вивчення флори і фауни Криму і користувався шаленою популярністю.

С. А. Мокржецький, крім завідування музеєм, також брав участь в роботі Кримського товариства природодослідників та любителів природи в якості голови товариства та редактора «Записок товариства».

Він вивчав питання діяльності дослідних станцій для вивчення шкідників у Західній Європі та в Росії і був одним з ініціаторів заснування дослідницької справи в Криму. Необхідність створення дослідної станції в Криму давно назрівала і в представників Сімферопольського відділу Імператорського Російського товариства садівництва, і в місцевих господарів та спеціалістів. Це питання піднімалось на засіданнях даного товариства у 1903, 1906, 1907, 1910 і 1912 рр. Проекти щодо організації такої станції склали: Р. Е. Регель, В. В. Пашкевич, М. В. Неручев, Н. І. Кічунов і С. О. Мокржецький.

 

1 січня 1913 р. за ініціативи Сімферопольського відділу Імператорського Російського товариства садівництва була створена Дослідна плодівнича станція в казенному маєтку «Салгірка» поблизу Сімферополя. При ній були організовані помологічний, мікологічний та ентомологічний кабінети, садова метеорологічна станція та хімічна лабораторія. Директором станції було призначено С. О. Мокржецького.

 У нашому Фонді праці С. О. Мокржецького можна прочитати на сторінках періодичних видань : «Дневник зоологического отделения общества и зоологического музея», «Лесной журнал», «Плодоводство», «Промышленное садоводство и огородничество», «Записки Симферопольского отдела Императорского Российского общества садоводства», «Записки Императорского общества сельского хозяйства южной России», «Земледельческая газета», «Хозяин», «Сельское хозяйство и лесоводство».

Ласкаво запрошуємо відвідати Фонд видань XIX ст. з сільськогосподарської тематики, що знаходиться у читальному залі № 2 ННСГБ НААН.

 

 

 

 

 

сайт создан компанией web студия