Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Події

165 років від дня народження видатного статиста сільського господарства, професора Олексія Федоровича Фортунатова (1856-1925)

Олексій Федорович Фортунатов, агроном, економіст, статист народився 19 серпня 1856 р. у Петрозаводську. По закінченні курсу в Московському університеті (медичний факультет) та в Петрівській землеробській і лісовій академії був залишений в академії викладачем, потім професором (1884-1893) сільськогосподарської енциклопедії та сільськогосподарської статистики, як самостійного предмета викладання, виділеного з кафедри сільськогосподарської економії, охоплюючи у цьому курсі своє всеосяжне розуміння природознавства, суспільствознавства та техніки сільського господарства. Однак, не тільки формальне виділення предмета мало тут місце, а дійсно була започаткована з цього часу самостійна галузь сільськогосподарського суспільствознавства, галузь знання, створена значною мірою працями Фортунатова. З 1887 р. О. Ф. Фортунатов працює безперервно протягом 6 років над своєю магістерською дисертацією «Урожаи ржи в Европейской России», яка й досі є неперевершеним зразком систематично проведеного наукового дослідження, починаючи з критичного вивчення джерел отримання статистичних матеріалів до завершеної наукової обробки. У пошуках кількісного зв'язку між зміною врожаїв та зміною різноманітних факторів, що можуть впливати на врожай, Фортунатов залучає всі відомі в той період джерела відомостей із метеорології, ґрунтознавства, статистики та агрономічної техніки. Майже водночас виходить у світ й інша його велика робота «Сельскохозяйственная статистика Европейской России», в якій він дав історичний огляд джерел та досліджень з економіко-географічного вивчення країни за тривалий період часу. Цей курс, по суті, призначався на допомогу самостійним заняттям студентів у галузі сільськогосподарської статистики.

З 1894 по 1899 р. О. Ф. Фортунатов був професором Новоолександрійського інституту (по кафедрі статистики загальної, сільськогосподарської та лісової), з 1899 р. – професор політехнікуму в Києві по кафедрі сільськогосподарської економії та статистики; тимчасово читав лекції політичної економії та законознавства (загального та сільськогосподарського) у Новій Олександрії. У період 1902-1910 рр. О. Ф. Фортунатов надзвичайно розширює свою педагогічну діяльність та стає одночасно викладачем у 5-ти вищих навчальних закладах Москви (Петрівська Академія, Вище технічне училище, університет Шанявського, Комерційний інститут та Голіцинські сільськогосподарські курси). Завдяки своїм знанням, Фортунатов був видатним російським агрономом, переважно агрономом-суспільнознавцем. Звідси виникає його винятковий вплив на розвиток суспільної агрономічної діяльності того часу, що склалася в існуючі нині форми значною мірою під впливом ідей і вчення Фортунатова. Шляхи поширення цих ідей йшли через численні сільськогосподарські та агрономічні з'їзди, постійним та діяльним учасником яких був Фортунатов, через загальний та сільськогосподарський друк, шляхом особистих зносин та листування. Необхідно відзначити два навчальні посібники, складені Фортунатовим, а саме: «Про статистику» – виклад короткого курсу загальної статистики та «Кілька сторінок з економії та статистики сільського господарства» – спеціальний курс. Друковані праці О. Ф. Фортунатова охоплюють понад 200 книг, брошур та журнальних статей. Вийшли окремими виданнями: «Сельскохозяйственная статистика Европейской России», 1893; «Урожаи ржи», 1893; «Население и хозяйство Австралии», 1898; «Поземельные отношения в Западной Европе», 1905; «О статистике», 1907; «Несколько страниц из экономии и статистики сельского хозяйства», 1908. Деякі зі статей А. Ф. Фортунатова перекладені італійською та німецькою мовами. Окрім видань, що вийшли окремими книгами, Фортунатов брав найактивнішу участь у загальній та спеціальній, переважно сільськогосподарській пресі. У довгому переліку журналів, в яких писав Фортунатов, найчастіше містилися його статті в журналах «Сельское хозяйство и лесоводство», «Вестник Русского сельского хозяйства», «Известия Петровской сельскохозяйственной академии», «Хозяин», «Народное хозяйство», «Труды вольного экономического общества» та багато інших.

З видань енциклопедичного характеру відзначені його участю енциклопедичний словник Граната, словник Брокгауза та Ефрона, «Енциклопедія Сільського Господарства» Деврієна та «Народна Енциклопедія» Харківського товариства сільського господарства. Вести інших до розуміння всього існуючого за допомогою числа та міри статистичного дослідження, як за допомогою власної науково-дослідної роботи, так і ще більше за допомогою викладання та пробудження у інших інтересу до самостійного дослідження – таким був основний шлях життєдіяльності видатного вченого та громадянина Олексія Федоровича Фортунатова.

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати Фонд видань XIX ст. з сільськогосподарської тематики (читальна зала № 2) Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН для ознайомлення з матеріалами наукових досліджень О. Ф. Фортунатова.

 

 

 

 

 

сайт создан компанией web студия