Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Події

150 років від дня народження видатного вченого в галузі тваринництва, селекціонера, академіка ВАСГНІЛ – Михайла Федоровича Іванова (1871-1935)

Серед галереї знакових постатей, які заклали міцний фундамент для розвитку вітчизняного племінного тваринництва, ім’я непересічного вченого-селекціонера, талановитого освітянина та організатора племінної справи, державного й громадського діяча Михайла Федоровича Іванова (1871-1935) посідає чільне місце. М.Ф. Іванов народився у сім'ї вченого садівника Магарачського училища виноробства. Середню освіту здобув у Гори-Горецькому землеробському училищі та бонітерській школі при Харківському землеробському училищі, яке закінчив зі званням бонітера-вівчара. Після закінчення 1897 року з відзнакою Харківського ветеринарного інституту працював дільничним лікарем в Орловській губернії. У 1898 році відряджений за кордон; знайомився із тваринництвом Нідерландів, Швейцарії, Італії; прослухав курс лекцій на сільськогосподарському відділенні Цюріхського політехнічного інституту.

 

Після повернення на батьківщину М.Ф. Іванов значну частину свого життя присвячує педагогічній діяльності. У 1900 році його затверджують приват-доцентом кафедри скотарства й годівлі Харківського ветеринарного інституту, де він читає курси спеціальної та загальної зоотехнії, загальної гігієни та зоогігієни. Під науковим керівництвом професора-біохіміка В.О. Мостинського проводить дисертаційне дослідження за темою: “До питання про зміну азотистих речовин у пліснявілих кормах”, яке в 1903 році успішно захищає й отримує вчений ступінь магістра ветеринарних наук. Цього ж року його затверджують у вченому званні доцента, а ще через три роки – професора кафедри тваринництва та зоогігієни. Упродовж 1906-1914 років Михайло Федорович читає курс зоотехнії на фізико-математичному факультеті Харківського університету. У січні 1914 року отримує звання професора кафедри спеціальної зоотехнії Петровської (нині Тимірязєвської) сільськогосподарської академії, куди його запрошують як провідного вченого у галузі тваринництва.

 

Восени 1912 р. обраний, а в січні 1913 був затверджений професором Московського сільськогосподарського інституту по кафедрі зоотехнії, де працював до кінця життя. Крім цього, у 1926-1930 роках Михайло Федорович був професором Московського зоотехнічного інституту та Московського інституту вівчарства. Викладання у московських вузах не перешкоджає йому продовжувати активну діяльність в Україні.

 

За завданням Харківської губернської земської управи влітку 1913 і 1914 років він вивчає стан тваринництва Лебединського та Куп’янського повітів. У 1916 році обстежує поголів’я волоських овець, які у кінці ХІХ – на початку ХХ століть були досить поширеними в багатьох районах Росії. Видатні організаторські здібності вченого виявилися у влаштуванні дослідних станцій у Харкові, Полтаві, Катеринославі. За ініціативи М. Ф. Іванова в 1925 р. була організована зоотехнічна дослідницька і племінна станція в заповіднику «Асканія-Нова», якою він завідував до кінця життя; відкрито перші в СРСР річні бонітерські курси, на яких здійснювали інтенсивну підготовку висококваліфікованих бонітерів для основних вівчарських районів СРСР. М. Ф. Іванов запропонував науково обґрунтовану методику та систему заходів для виведення нових і удосконалення наявних порід овець. Він вивів асканійську породу тонкорунних овець і українську степову білу породу свиней, а також почав роботу по виведенню нових порід овець типу корридель, гірського меріноса і плодовитої каракульської породи овець. Михайло Федорович уперше в світі започаткував нову галузь знань – смушкознавство: він відкрив ряд факторів утворення й розвитку різних ознак, а також якостей каракульського смушка й розробив наукову класифікацію смушків, яка стала основою оцінки та сучасної системи племінної роботи із розведення каракульських овець. Зі створенням у 1929 році Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна (ВАСГНІЛ) на вченого було покладено керівництво секцією тваринництва. Цього ж року за визнання видатних заслуг у галузі тваринництва йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки. У зв’язку з пропозицією Наркомзему УСРР учений також бере на себе наукове керівництво Всесоюзним інститутом гібридизації і акліматизації тварин, створеним за його ініціативою у 1931 році. У 1934 році Михайлу Федоровичу присвоєно вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук, а наступного року обрано академіком ВАСГНІЛ. Академік М.Ф. Іванов залишив значний науковий спадок: понад 200 робіт, у тому числі підручники “Вівчарство”, “Свинарство” та “Сільськогосподарське виробництво”, які виявилися настільки вдалими та актуальними, що були багаторазово перевидані.

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати Фонд видань XIX ст. з сільськогосподарської тематики (читальна зала № 2) Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН для ознайомлення з матеріалами наукових досліджень Михайла Федоровича Іванова.

 

 

 

 

 

сайт создан компанией web студия