Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Події

 

85 років від дня народження БОБРА Анатолія Федоровича (1937–2014) – вченого у галузі селекції, генетики та насінництва, доктора біологічних наук, професора.

Народився 10 лютого 1937 р. у с. Діброва Чемеровецького району Хмельницької області.

Наукову діяльність розпочав у відділі селекції Хмельницької обласної сільськогосподарської дослідної станції в 1959 р. старшим науковим співробітником. З 1961 р. навчався і працював в Інституті землеробства УААН, спочатку в аспірантурі (1961–1964 рр.), потім – молодшим, старшим науковим співробітником у відділі селекції (1964–1975 рр.), де вів селекційну роботу з гречкою. З 1975 р. – завідувач відділу генетики і селекції кормових культур, а з 2003 р. – головний науковий співробітник цього ж відділу. Здійснював генетичні дослідження і селекційну роботу з люцерною.

У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію «Біологічне значення гетеростилії гречки і використання її в селекції та насінництві», у 1989 р. – докторську дисертацію «Генетика систем розмноження і селекція на підвищення насіннєвої продуктивності гречки і люцерни», отримавши вчене звання доктора біологічних наук за спеціальностями «генетика та селекція й насінництво». Звання професора за спеціальністю «генетика» присвоєно в 1995 р.

Головним науковим здобутком його роботи є розроблене нове положення про генетичну природу контролю типу розмноження самонесумісних видів на прикладі гречки і люцерни. Показано, що контроль перехресного запилення – запліднення здійснюється, принаймні, трьома генетичними системами, які контролюють шляхи перенесення пилку, власне самонесумісності приимочки маточки до свого пилку і виживання самозапилених насінних зачатків. Під його керівництвом розроблені нові напрями і методи селекції інших кормових культур, що обумовили створення нових сортів – пажитнице-кострицевих гібридів Ярослав гібридний, Мирослав, Київський і Святошинський; конюшини лучної Дарунок, Кумач, Маруся і Поліс; кормових буряків Донор, Панфильська однонасінна, гібрид Селена.

А.Ф. Бобер опублікував понад 70 наукових праць, підготував 8 кандидатів наук. З 1994 р. був членом спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій в Інституті землеробства УААН.

А.Ф. Бобер був членом секції «Селекція люцерни» ЄУКАРПІЯ і членом Північноамериканської постійно діючої конференції щодо поліпшення люцерни. Його селекційні досягнення відзначено чотирма медалями ВДНГ СРСР. У 2000 р. за багаторічну продуктивну роботу його нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня. Помер у 2014 р.

 

 

115 років від дня народження РЕМЕСЛА Василя Миколайовича (1907–1983) – вченого у галузі селекції, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка АН СРСР та ВАСГНІЛ, члена-кореспондента Академії сільськогосподарських наук Німецької Демократичної Республіки, Заслуженого діяча науки УРСР.

Народився 10 лютого 1907 р. в с. Теплівка Пирятинського району на Полтавщині.

Справжнім шедевром світової селекції вважають його сорт – озиму пшеницю Миронівська 808. За створення і впровадження у виробництво нових сортів озимої пшениці В.М. Ремеслу присуджено Ленінську премію (1963).

У 1964 р. без захисту дисертації було присуджено науковий ступінь доктора сільськогосподарських наук, його обирають дійсним членом (академіком) Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (ВАСГНІЛ). За досягнення у селекції отримав почесне звання «Заслужений діяч науки УРСР» (1967).

У 1976 р. за створення і впровадження високопродуктивних інтенсивних сортів озимої пшениці (Миронівська 808, Іллічівка, Миронівська ювілейна) В.М. Ремеслу присуджено премію ім. В.Я. Юр’єва АН УРСР і Національну премію Німецької Демократичної Республіки І ступеня.

За розробку та впровадження у виробництво сортової агротехніки озимої пшениці миронівських сортів директор інституту В.М. Ремесло та завідувач відділу агротехніки В.Ф. Сайко у 1977 р. отримали Державну премію УРСР у галузі науки і техніки. У 1979 р. за створення сортів озимої пшениці інтенсивного типу академіку В.М. Ремеслу присуджено Державну премію СРСР.

Він був ініціатором і організатором співробітництва з ученими НДР і Чехословацької Соціалістичної Республіки. У 1974 р. В.М. Ремесло обраний дійсним членом-академіком АН СРСР та членом-кореспондентом Академії сільськогосподарських наук НДР. Він був почесним доктором Карлового університету (Чехословаччина). У 1979 р. присвоєно вчене звання професора зі спеціальності «селекція і насінництво».

Загальний творчий доробок В.М. Ремесла становить 40 сортів зернових колосових культур, у тому числі 19 районованих, з них 15 сортів пшениці озимої, 2 – ярої, 1 сорт озимого ячменю та 1 сорт озимого тритикале. Має 2 авторських свідоцтва на винаходи. Високоінтенсивні сорти озимої пшениці видатного вченого, розробки теоретичних основ і методів ведення селекційного процесу належать до надбань світової селекційної науки. В.М. Ремесла по праву вважають одним із творців «зеленої революції».

Помер В.М. Ремесло 4 вересня 1983 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сайт создан компаниейй web студия