Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Події

 

125 років від дня народження МАЦКОВА ФЕДОРА ПИЛИПОВИЧА (1897–1977) – видатного вітчизняного вченого в галузі фізіології рослин, член-кореспондента АН УРСР, доктора біологічних наук, професора.

Народився 21 лютого 1897 р. у м. Острогожськ Воронезької губернії. У 1915 р. вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету (закінчив лише два курси - лихоліття післявоєнних років та громадянської війни не дозволили завершити навчання). Лише у 1922 р. закінчив агрономічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту та отримав спеціальність «агроном-хімік». Свою трудову діяльність розпочав лаборантом на Харківській сільськогосподарській станції під керівництвом видатного вітчизняного вченого-агрохіміка професора М.А. Єгорова.

Перша наукова праця Ф.П. Мацкова «Опыты по химической переработке изюмских фосфоритов и вегетационный анализ полученных фосфитов» (1925 р.) присвячена питанням агрохімії. Вже з 1928 р. проводить дослідження з фізіології цукрового буряку і зернових культур, займається питанням фотоперіодизму, а з 1937 р. – позакореневою підгодівлею рослин.

Аспірантську підготовку завершив під керівництвом академіка В.М. Любименка. За цей період вчений розробив метод визначення жаростійкості рослин та видав друком цілий ряд наукових праць.

З 1928 р. займає посаду заступника відділу Українського інституту прикладної ботаніки (м. Харків). Паралельно виконує наукові дослідження як агрофізіологічного напряму, так і з фотоперіодизму рослин. Результатом цих досліджень стали наукові праці: «Физиологические исследования над свекловицей», «Материалы к вопросу о физиологических пределах накопления сахара в сахарной свекле», «Влияние периодического освещения на работу ассимиляционного и энзиматического аппарата сахарной свеклы» тощо. У 30-ті роки минулого століття займається дослідженнями з фізіології зернових культур. За результатами досліджень у 1937 р. присуджено науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук за сукупністю наукових праць. У 1939 р. на основі експериментальних матеріалів підготував та захистив дисертацію на тему «Опыт применения исторического метода к анализу явлений фотопериодизма у растений». Присуджено науковий ступінь доктора біологічних наук.

У подальших наукових дослідженнях вчений приділяв увагу вивченню питань позакореневого живлення рослин. Понад 30 наукових праць були присвячені даним питанням. У 1957 р. вчений опублікував монографію «Внекорневое питание растений» та виконано ряд фундаментальних досліджень з фізіології та біохімії гетерозису кукурудзи.

Упродовж 1934–1975 рр. професор Ф.П. Мацков займав посаду завідувача кафедри фізіології та мікробіології Харківського сільськогосподарського інституту імені В.В. Докучаєва. На кафедрі під його керівництвом з 1950 р. проводили фундаментальні дослідження із застосуванням радіоактивних ізотопів, а з 1960 р. – мас-спекторометричні досліди з використанням стабільних ізотопів.

З 1948–1960 рр. – поєднує посаду завідувача кафедри ХСГІ імені В.В. Докучаєва з обов’язками завідувача лабораторії фізіології і біохімії рослин в Українському НДІРСіГ імені В.Я. Юр’єва з питань фізіології і біохімії гетерозису кукурудзи. Крім цих двох установ, професор Ф.П. Мацков ще й працював в Українському науково-дослідному інституті лісового господарства імені Г.М. Висоцького.

У 1963 р. вчений видає для студентів агрономічного факультету українською та російською мовами навчальний посібник «Физиология растений». Студенти та аспіранти завжди любили професора за те, що він дохідливо пояснював механізм складних фізіологічних та біохімічних процесів у рослин. Завжди професор для них був зразком інтелігентності та гуманності, не дивлячись на те, що був суворим не тільки по відношенню до себе, але й до свого оточення.

Член Хімічного та Ботанічних товариств, член редколегії, редакційної ради періодичного видання «Физиология растений», неодноразово його обирали депутатом райради м. Харків. Автор понад 100 наукових праць. Під його керівництвом підготовлено 4 докторських та понад 30 кандидатських робіт з фізіології та біохімії сільськогосподарських культур.

Серед нагород: орден Леніна, орден Трудового Червоного Прапора, орден «Знак Пошани» та багато медалей, присвоєно звання «Заслужений діяч науки УРСР». Помер Федір Пилипович 3 лютого 1977 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сайт создан компаниейй web студия