Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Події

 

Народився 10 квітня 1882 р. в м. Охтирці на Харківщині у багатодітній сім’ї незаможного селянина-хлібороба. Після закінчення в 1902 р. Охтирської дворічної сільської школи Аристарх став учнем Харківського (Дергачівського) середнього землеробського училища (нині Харківська державна зооветеринарна академія), в якому він навчався впродовж 1902–1908 рр.

У 1909 р. був зарахований до сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту Імператора Олександра ІІ. Впродовж 1909–1914 рр. він здійснював подорожі по селах Харківщини, Катеринославщини, Волині, Полтавщини з метою вивчення стану розвитку сільського господарства.

Ще зі студентських років Аристарх Терниченко вирізнявся активністю, наполегливістю, працелюбністю та ерудованістю, що підтверджується його багаторічною участю в Агрономічному гуртку Київського політехнічного інституту. Він був секретарем, членом правління та бюро громадської агрономії. На засіданнях гуртка доповідали та читали короткі курси з окремих питань відомі діячі вітчизняної агрономії: С.Л. Франкфурт, П.Р. Сльозкін, В.В. Вінер, В.Е. Брунст та ін.

Впродовж 1910–1914 рр. А.Г. Терниченко творчо співпрацював з Харківським товариством сільського господарства та сільськогосподарської промисловості. Так, у 1910 р. він був відряджений в Охтирський та Зінківський повіти для ознайомлення з діяльністю кооперативних установ.

Протягом 1915–1917 рр. він брав активу участь у військових подіях, але й не залишав навчання і наукової роботи. Зокрема, у травні 1916 року він склав державні іспити. На основі дипломної роботи у 1918 році були видані І і ІІ частини підручника «Курс хліборобства».

На засіданні Генерального секретаріату (пізніше – Міністерства земельних справ) УНР 29 грудня 1917 р. А.Г. Терниченка обрано заступником генерального секретаря земельних справ, а 18 січня 1918 року на ІХ загальних зборах – міністром земельних справ. 5 квітня 1918 р. був обраний заступником міністра земельних справ. Один із ініціаторів відкриття в 1920 р. сільськогосподарських технікумів у м. Біла Церква (нині Білоцерківський національний аграрний університет) та м. Черкаси. Організатор великомасштабних досліджень розвитку аграрної освіти у всіх регіонах України, а також системних досліджень розвитку насіннєвої справи, з'ясування стану надання агрономічної допомоги населенню та проведення агрономічного районування Київщини (за методом зміни польових культур). Упродовж 1922–1924 рр. учений брав участь у роботі державних планових органів України.

Під час перебування на посаді голови Київської філії СГНКУ під науково-методичним керівництвом вченого проведено експедиційно-анкетне дослідження головних польових культур Київщини у період літніх місяців 1924–1925 рр. Результати цих досліджень були опубліковані в останній прижиттєвій праці вченого «Польові культури Київщини. Колоскові хліба» (1926).

У 1923–1924 рр. – співредактор головного друкованого органу Сільськогосподарського наукового комітету України «Вісник сільськогосподарської науки».

Вчений є автором понад 400 наукових і науково-популярних статей, у тому числі монографій, підручників державною мовою «Курс хліборобства», за якими навчалися учні сільськогосподарських шкіл і студенти вищих сільськогосподарських закладів України. Серед основних праць у творчій спадщині вченого варто відзначити фундаментальні монографії «Пшениця» (1918), «Просяні рослини» (1922), «Жито» (1922) та ін.

Помер у 1927 р. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сайт создан компаниейй web студия