Народився 22 квітня 1942 р. у с. Каленики Золотоніського району Черкаської області в селянській родині.

Після закінчення середньої школи у 1959 р. розпочав свою трудову діяльність механізатором колгоспу. Закінчивши у 1969 р. факультет механізації сільського господарства Дніпропетровського сільськогосподарського інституту з 1970 р. працював на кафедрі надійності та ремонту машин ДСГІ асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором.

У 1983–2004 рр. обіймав посаду проректора зі заочного навчання, а потім із заочного навчання і післядипломної освіти. Із 2005 р. – завідувач кафедри експлуатації машинно-тракторного парку.

Кандидатську дисертацію захистив у 1988 р. Вчене звання доцента отримав у 1989 p., професора – у 1997 p., доктора філософії – у 2005 р.

Опублікував понад 160 наукових робіт, серед яких навчальний посібник «Ремонт машин в АПК України: організація, проектування, оптимізація», рекомендований Мінагрополітики України для вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації (спеціальність «механізація сільського господарства»); отримав 3 авторських свідоцтва на винаходи.

Наукова діяльність пов’язана з дослідженнями і розробкою оптимальної структури ремонтно-обслуговуючої бази машинно-тракторного парку сільського господарства. Крім виданих рекомендацій, основною публікацією з цього питання є монографія «Шляхи відродження МТС».

Активно займався громадською роботою в університеті, понад 10 років на громадських засадах був членом Ради навчально-методичного центру за заочною формою навчання у закладах освіти ІІІ–IV рівнів акредитації аграрного профілю.

За вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців для агропромислового комплексу, плідну науково-педагогічну діяльність Указом Президента України одержав почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2002 р.). Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1981 p.), відзнакою «Відмінник освіти України» (1997 р.).

Помер Бутенко В.Г. у 2008 році.