Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Події

180 років від дня народження вченого-агронома, фізіолога рослин, етнографа, професора Анастасія Єгоровича Зайкевича (1842-1931)

Анастасій Єгорович Зайкевич народився у 1842 р. на хуторі Матяшівський Лубенського повіту Полтавської губернії в небагатій родині секретаря сирітської опіки, з дворянського роду. Навчався в Лубенській початковій школі, Київському військовому училищі. Атестат зрілості отримав у 1864 р. у Харківській гімназії. Упродовж 1864–1870 рр. здобув вищу фахову освіту на природничому відділенні фізико-математичного факультету Імператорського Новоросійського університету в Одесі.

Після знайомства впродовж двох років із західноєвропейською агрономічною наукою стажувався в Петровській сільськогосподарській академії. З 1875 р. Анастасій Єгорович був штатним лаборантом кафедри хімії М.М. Бекетова, де виконав магістерську дисертацію «Фізіологічне дослідження дихання коренів».

Із 1877 р. А.Є. Зайкевич, після присудження йому вченого ступеня магістра сільського господарства, був затверджений приват-доцентом і призначений завідувачем, а з 1884 р. – і професором кафедри агрономії Харківського університету, де впродовж 38 років активно й сміливо відстоював місце агрономії серед природознавчих наук. Він різко виступав проти спроб ліквідувати агрономію як науку в університетах, а вважав за потрібне розвивати її та, крім цього, створити мережу спеціальних сільськогосподарських вузів.

Відносно цього досить характерною є його брошура «Агрономия как наука вообще и университетская в частности», у якій автор розвинув свої прогресивні погляди на значення агрономії як науки дослідної, що покликана надавати допомогу країні у розвитку сільського господарства, та як галузі природознавства, що має свою теоретичну основу. Він закликав до розширення та спеціалізації викладання агрономії в університетах, до спеціалізації кафедр агрономії університетів у відповідності з особливостями тих районів країни, де вони знаходились. Наукова діяльність і спадщина професора А.Є. Зайкевича дуже великі й різноманітні за своїм характером. Він проклав чимало нових шляхів у різних галузях сільськогосподарської науки. У «Фонді видань, випущених у XIX ст. з сільськогосподарської тематики», а також «Колекції наукових видань 1901-1917 років» ННСГБ НААН, що становлять національне надбання, є багато наукових праць Анастасія Єгоровича Зайкевича. Серед них – як окремі брошури, так і статті у періодичних виданнях того часу, – наукові дослідження з агрохімії, агротехніки вирощування різних сільськогосподарських культур, роботи з бджільництва, вівчарства та ін. Його праці й досі є актуальними для розвитку вітчизняного сільського господарства. Насамперед, головним підсумком наукової діяльності Анастасія Єгоровича є наполеглива пропаганда та організація мережі дослідних установ. За його ініціативи та активної участі були організовані перші дослідні поля, спочатку на Харківщині, де вивчався вплив добрив на врожай різних культур та проводилися різні агрозаходи. За безпосередньої участі А.Є. Зайкевича виникла низка дослідних установ, – серед них Полтавське дослідне поле (1884), перетворене в 1909 р. у Полтавську дослідну станцію; дослідна станція лікарських рослин у Лубнах, Харківська селекційна станція та інші. Взагалі, під керівництвом вченого у період із 1880 по 1896 р. діяло 33 дослідних поля, на яких наукова робота проводилась впродовж 88 дослідних років. Він підкреслював необхідність створення вітчизняної агрономічної науки, основаної на результатах досліджень у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Він сам організовував досліди, розробляв їх програми й здійснював наукове керівництво та обробку результатів досліджень. Він стверджував, що «дослідне поле для викладання агрономії, зокрема землеробства, є такою ж мірою необхідним навчальним посібником, як і лабораторія для викладання хімії або ж клініка для викладання медицини». Це було не тільки значним досягненням у розвитку дослідної справи, а й дало можливість за порівняно короткий час вирішити низку важливих питань вітчизняного землеробства.

Так, із самого початку своєї наукової діяльності А.Є. Зайкевич добре усвідомлював перспективи розвитку бурякосіяння в Україні і тому, насамперед, зосередив свою увагу на проблемі селекції й агротехніки цукрових буряків як найважливішої технічної культури. Великою заслугою вченого є розробка й впровадження у виробництво рядкового способу внесення мінеральних добрив, який виявився економічно вигіднішим, ніж розкидний спосіб. Це вирішило проблему механізованого внесення добрив на великих плантаціях цукрових буряків. Він розробив принцип конструкції комбінованої тукової сіялки; проаналізував та узагальнив дослідження дії різних добрив. Багато успіхів було досягнуто А.Є. Зайкевичем у покращенні вітчизняних сортів цукрового буряку. Ці здобутки були узагальнені вченим в його брошурі «О некоторых сторонах культуры сахарной свеклы в связи с нынешним состоянием свеклосахарной промышленности» (1889 р.).

При вивченні «культуры русских пшениц» Анастасій Єгорович прийшов до висновку, що «ми маємо прекрасний матеріал для розведення незрівнянно більш стійких пшениць, ніж ті іноземні сорти, що надходять до нас із Заходу». Крім того, широкий діапазон наукових інтересів Анастасія Єгоровича захопив і такі досить рідкісні на той час рослини, як соняшник, соя та лялеманція, а чотирьохрічні польові дослідження з англійською м’ятою в умовах Полтавщини призвели до того, що м’ята стала однією із найважливіших ефіроолійних рослин, а виробництво м’ятної олії – важливою галуззю сільськогосподарської промисловості в Україні. Дослідивши цікаві й важливі факти для вітчизняного розвитку культури тютюну, у 1890 р. А.Є. Зайкевич видав брошуру «До питання про культуру турецького тютюну вищих сортів у Полтавській губернії», в якій вказав шляхи покращання культури місцевого тютюну. Виключно великий внесок вченого в агрономію культури кормових, і в першу чергу бобових рослин. У 1903 р. методом перехресного запилення дикої української жовтої люцерни із синьою американською люцерною Грим він створив гібридну люцерну, яка в порівнянні з місцевими давала значно більший врожай сіна, відрізняючись гарною облистяністю, стійкістю до грибних хвороб.

Слід відзначити, що Анастасій Єгорович завжди залишався поборником національної ідеї. Відомо, що він записував народні пісні Лубенщини для Миколи Лисенка й всіляко пропагував творчість Великого Кобзаря.

На прохання Полтавського губернського земства вперше на українських етнічних територіях у 1879 р. провів польову керамологічну експедицію з обстеження гончарних осередків Миргородського, Лохвицького, Зіньківського та Полтавського повітів. За її результатами в наступному році опублікував наукову працю «Про гончарне виробництво». За підтримки Полтавського губернського земства у 1912 р. опублікував перший в Україні образотворчий альбом «Мотиви малоросійського орнаменту гончарних виробів» зі зразками близько 100 орнаментів мисок, горщиків, глечиків, кахелю та інших глиняних виробів. Цей альбом став настільною книгою для учнів створеного за його участю у 1896 р. Миргородського керамічного училища (нині технікуму). Того ж року А.Є. Зайкевич був обраний до числа членів ради Українського літературно-науково-етнографічного товариства ім. Г. Квітки-Основ’яненка.

У 1927 році на відзнаку п’ятдесятиріччя наукової та громадської діяльності Анастасія Єгоровича Зайкевича йому було призначено персональну пенсію, а у 1930 р. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад за значні заслуги в організації сільськогосподарських дослідних станцій та вагомий внесок у розвиток буряківництва присвоїв йому звання «Герой Праці».

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати Фонд видань XIX ст. з сільськогосподарської тематики (читальна зала № 2) ННСГБ НААН для ознайомлення з матеріалами наукових досліджень Анастасія Єгоровича Зайкевича – відомого вченого-агронома, фізіолога рослин, одного з фундаторів сільськогосподарської дослідної справи в Україні, ініціатора, організатора та одного з перших теоретиків і методологів галузевого дослідництва, Почесного члена Полтавського товариства сільського господарства.

 

 

 

 

 

 

сайт создан компанией web студия