Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Події

155 років від дня народження вченого-агронома, спеціаліста з дослідної справи, популяризатора сільськогосподарської науки, ініціатора розвитку сільськогосподарської метеорології Фелікса Болеславовича Яновчика (1867-1926)

Фелікс Болеславович Яновчик народився на Поділлі, навчався у Київському університеті ім. Св. Володимира, учень професора агрономії С.М. Богданова.

У 1894-1896 роках брав участь у створенні Плотянської дослідної станції (де був рільником, хіміком і завідувачем метеорологічною станцією), заснованої відомим діячем П.П. Трубецьким. Про результати діяльності молодого дослідника свідчить перший річний звіт Плотянської сільськогосподарської дослідної станції 1896 року. У 1897 р. Фелікс Болеславович перейшов на службу на Одеське дослідне поле, а в 1898 р. був вибраний на вакантну посаду завідувача Херсонським земським дослідним полем, яку займав аж до 1913 року. Це був найбільш плідний період його діяльності, відображений у щорічних звітах дослідного поля.

З березня 1897 р. Ф.Б. Яновчика було обрано дійсним членом Імператорського товариства сільського господарства південної Росії, де він неодноразово виступав на засіданнях з доповідями про стан землеробства в посушливих умовах півдня України та заходах щодо його покращення.

У 1900 р. Ф.Б. Яновчик розробив обґрунтований проект нової програми дослідів, яка беззмінно проіснувала аж до 1917 року. Головними напрямками програми були: виділення 9-типільної системи трав’яної сівозміни для дослідів з люцерною, дослідження посівів озимих у міжряддях кукурудзи (американський і херсонський пари), вивчення ролі обробітку ґрунту при беззмінному посіві злаків, введення дослідження сортів зернових та ін. Поряд з розширенням програми польових дослідів, були розширені й лабораторні дослідження. 14 січня 1909 р. Херсонське дослідне поле стало повноцінною сільськогосподарською дослідною станцією. З 1911 р. були запроваджені екскурсії для хліборобів, які відігравали важливу роль у популяризації і поширенні землеробської культури на півдні України.

При Імператорському товаристві південної Росії у 1912 р. були організовані курси для агрономічного персоналу. Лекційний комітет складався з професора А.І. Набоких, приват-доцента А.А. Бичихіна, А.Ф. Лебедєва, А.А. Сапєгіна, завідуючого Одеськими полями зрошення А.І. Погибко, директора Одеського дослідного поля В.Г. Ротмістрова, завідуючого Херсонським дослідним полем Ф.Б. Яновчика.

Після звільнення, з 1914 р. Ф.Б. Яновчик переніс свою діяльність на Придністровську сторону Бессарабії, в Сороки, де організував Василькеу-Трифоуцьке насіннєве господарство.

У «Фонді видань, випущених у XIX ст. з сільськогосподарської тематики ННСГБ НААН» зберігаються щорічні звіти про діяльність Херсонського дослідного поля, детально складені Феліксом Болеславовичем й надруковані в «Записках Императорского общества сельского хозяйства южной России» та окремих виданнях. Брошура Г. Федорова і Ф. Яновчика «Пахарю на помощь: об опытах в сельском хозяйстве и что такое опытное поле?» була представлена на Південноросійській обласній сільськогосподарській, промисловій і ремісничій виставці 1910 р., організованій Катеринославським губернським земством. У 1913 р. книга була перевидана в Санкт-Петербурзі і була доповнена 36 фотографіями на замовлення Департаменту землеробства.

Ці та інші видання наукової спадщини Ф. Б. Яновчика можна переглянути у «Фонді видань, випущених у XIX ст. з сільськогосподарської тематики ННСГБ НААН».

 

 

 

 

 

 

сайт создан компанией web студия