Електронний каталог ННСГБ НААН online
Електронний каталог
ННСГБ НААН online

 


МінАПК

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Події

 

Народився 2 серпня 1897 р. у с. Млієві Городищенського району Черкаської області. Він був десятою дитиною в сім’ї слюсаря Смілянського цукрозаводу графів Бобринських.

У 1905 р. восьмирічного Василя записали на навчання до Смілянського училища, після закінчення якого в 1913 р. зарахували до гімназії. У 1917 р. вступив до Київського університету на природниче відділення фізико-математичного факультету. У 1920 р., будучи вже на четвертому курсі, В.М. Шевченко зарахований на Вищі селекційно-насінницькі курси Головцукру в низці студентів, які проявили схильність до науково-дослідної роботи в галузі біології.

Успішно закінчивши курси, В.М. Шевченко з 1922 по 1941 рр. працює на Білоцерківській дослідно-селекційній станції завідувачем секції фітопатології, а також займав посаду заступника директора з наукової роботи.

У 1941 р., у зв’язку з Другою світовою війною, як висококваліфікований спеціаліст направлений у складі наукових працівників Інституту цукрових буряків у Киргизію із завданням організації там і в Казахстані бурякосіяння та вирощування насіння цукрових буряків. У післявоєнні роки і до кінця свого життя вся науково-дослідна, педагогічна і громадська діяльність В.М. Шевченка пов’язана з роботою у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрових буряків (м. Київ), де він очолював відділ фітопатології, а в останні роки – лабораторію імунітету. У 1920–1930-х роках В.М. Шевченко разом з такими видатними вченими, як А.І. Боргард, Т.Д. Страхов, В.П. Муравйов, створив систему високоефективних заходів у боротьбі із сажковими хворобами злакових культур, впровадження якої у виробництво сприяло істотному зменшенню втрат їх врожаю. Ця система не втратила свого значення і понині.

Результати своїх наукових досліджень вчений узагальнив у кандидатській дисертаційній роботі на тему: «Методи фітопатологічної оцінки», а у 1936 р. вчена рада Московської сільськогосподарської академії ім. К.А. Тімірязєва присудила йому науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук. Докторську дисертацію на тему: «Методи фітопатологічної оцінки селекції цукрових буряків, а також хлібів на стійкість до хвороб» він захистив у 1967 р. Особливо великі заслуги В.М. Шевченка у розвитку досліджень з імунітету цукрових буряків та зернових культур до хвороб. У 1960–1970-х рр. в Киргизії відкрив новий для науки вид гриба, який викликав гниль коренеплодів під час вегетації. Новому мікроорганізмові було присвоєно ім’я його відкривачів і він віднині значиться у світовій мікологічній систематиці як Crinipellis Schevczenkovi Buchalo.

Вченим опубліковано понад 200 наукових праць. Нагороджений орденом Леніна (1954), багатьма медалями, Почесною грамотою Верховної Ради Української PCP (1971), 6 медалями ВДНГ СРСР, йому присвоєно почесні звання заслуженого діяча науки УPCP (1972) та лауреата Державної премії Киргизької PCP (1976). Помер 21 липня 1981 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сайт создан компаниейй web студия