#Україна починається з тебе, пам’ятай!

Національна наукова сільськогосподарська бібліотека

Національної академії аграрних наук України

Наукометрія

Основні наукометричні показники

Наукометричні показники – застосовуються для оцінювання ефективності наукової діяльності з використанням як якісних, так і кількісних показників.
Наукометрична база даних – бібліографічна і реферативна база даних, інструмент для відстеження цитованості наукових публікацій. Наукометрична база даних це також пошукова система, яка формує статистику, що характеризує стан і динаміку показників затребуваності, активності та індексів впливу діяльності окремих вчених і дослідницьких організацій.
Якісні оцінки – в основі яких лежать висновки експертів.
Кількісні оцінки – основані на опублікованих даних і патентній інформації: це число публікацій, аналіз частоти їхньої цитованості (індекс цитування), індекс Гірша, імпакт-фактор наукового журналу, в якому роботи опубліковані, кількість отриманих вітчизняних та міжнародних грантів, стипендій, вітчизняних та іноземних премій, участь у міжнародному науковому співробітництві, складі редколегій наукових журналів. Із перерахованих вище показників останнім часом найбільший інтерес представляють індекс цитування, індекс Гірша й імпакт-фактор. Міжнародна практика наукометричних досліджень сьогодні базується на використанні наукометричних баз даних.
Індекс цитування – визнана науковою спільнотою міра «значимості» наукової праці вченого, наукового колективу чи науково-дослідної установи. Являє собою результат оцінювання впливовості вченого, наукового колективу чи установи на світову науку, характеризуючи якість проведених наукових досліджень.
Індекс Гірша (h-індекс) – кількісна характеристика вченого, основана на кількості його публікацій і кількості цитувань цих публікацій.  Наприклад, учений має індекс Гірша 5, якщо 5 з його статей цитуються як мінімум 5 разів кожна
Імпакт-фактор (IF)

- розраховується для видань, які входять у Web of Science Core Collection та належать до Science Citation Index Expanded (SCIE) чи Social Sciences Citation Index (SSCI). Показує, скільки разів у середньому цитується кожна опублікована в журналі стаття протягом двох наступних років після виходу

CiteScore

- наукометричний показник БД Scopus для вимірювання впливу журналу. Він був уведений у 2016 році компанією Elsevier. Розраховується як відношення кількості цитувань до кількості документів, що були опубліковані протягом останніх 3-х років.

Міжнародні наукометричні бази даних та ресурси

Web of Science (WoS) – база глобального електронного науково-дослідного середовища Web of Knowledge з доступом до понад 12 тис. назв найбільш авторитетних академічних журналів, а також збірників наукових праць і комплектів первинних наукових даних. Наукометрический апарат платформи забезпечує відслідковування показників цитування публікацій з ретроспективою до 1900 р. у фізико-технічних і медико-біологічних науках, до 1956 р. – у соціальних науках и до 1975 р. – в мистецтві та гуманітарних науках. Наукометричний апарат платформи включає розрахунок імпакт-фактору (індексу впливовості) наукового видання.

Режим доступуhttp://webofscience.com

Режим доступу: http://wokinfo.com

Нові можливості застосування наукометричної бази даних Web of Science. Профіль установи у WoS та звітність з використанням InCites

Методичні рекомендації... переглянути ...

Описание: http://science.donntu.org/data/news/logo_scopus.gif

Scopus – це складова частина інтегрованої науково-інформаційного середовища Sci Verse (повна офіційна назва SciVerse Scopus) – це реферативна база даних та наукометричними платформа, яка була створена в 2004 р. видавничої корпорацією Elsevier. Scopus містить понад 53 млн. реферативних записів (близько 2 млн. додається щорічно). У тому числі в базі даних проіндексовано 21900 назв наукових журналів близько 5 тис. видавництв, 350 книжкових серій і 5,5 млн. праць конференцій. Хронологічний обсяг статей – з 1823 р. хронологічний охоплення наукометричного апарату – з 1996 р. Наукометричний апарат бази даних забезпечує облік публікацій науковців і установ, в яких вони працюють, і статистику їх цитованості. Scopus містить гіперпосилання на повні тексти матеріалів. Список журналів, які входять в Scopus можна знайти на сайті SJR (http://www.scimagojr.com), переглянути редакційну політику, вимоги до авторів тощо.

Режим доступуhttp://www.scopus.com

Методичні рекомендації... переглянути ...

Методичні вказівки Впорядкування профілю установи у Scopus за допомогою Institution Profile Wizard (на прикладі ННСГБ НААН): ... переглянути ...

Описание: http://science.donntu.org/data/news/sjr.gif

Sсimago Journal & Country Rank (SJR) – ресурс, який відображає наукові показники журналів і країн  світу, і знаходиться у вільному доступі. Містить рейтинги публікаційної активності та статистику цитування журналів і країн на основі інформації бази даних Scopus (ElsevierBV). Показники SJR можуть бути використані для оцінки та аналізу галузей науки. Country Rank (SJR) враховує такі показники: загальна кількість опублікованих статей, цитувань, зважені показники цитувань по роках, індекс Хірша. SJR – показник впливу або престижності журналу, який показує середню кількість цитат, отриманих в поточному році на статті, опубліковані в журналах за три попередні роки (оновлюється два рази в рік).

Режим доступуhttp://www.scimagojr.com

Методичні рекомендації... переглянути ...

Описание: http://science.donntu.org/data/news/scholar.gif

Google Scholar (Гугл Академія) – пошукова система вільного доступу, яка індексує повні тексти наукових публікацій усіх форматів і дисциплін. Google Scholar включає статті, які опубліковані в журналах, зберігаються в репозитаріях або знаходяться на сайтах наукових колективів чи окремих учених. У результаті пошуку формується список, в якому джерела (статті, книги, дисертації) розташовані незалежно від місця публікації, ким створений документ, за частотою цитування та як недавно було процитовано документ. Пошукова система Google Scholar показує користувачеві назву, фрагмент тексту і гіперпосилання на документ. Посилання на безкоштовні повні тексти публікацій мають значок [PDF]. Google Scholar містить відомості як про онлайнові, так і друковані наукові праці. У списку результатів пошуку онлайнові статті мають значок [Citation]. За гіперпосиланням «Cited by ..» можна отримати відомості про те, скільки і які саме документи посилаються на конкретну публікацію в базі даних. У списку результатів може бути кілька посилань на матеріали, які відносяться до однієї і тієї ж статті.

Режим доступуhttp://scholar.google.com.ua

Методичні рекомендації... переглянути ...

Методичні вказівки зі створення бібліометричних профілів науковців, науково-дослідних установ та періодичних видань в  системі Google Scholar (на прикладі ННСГБ НААН): ... переглянути ...

«Бібліометрика української науки»

Бібліометрика української науки — національний бібліометричний та наукометричний сервіс, розроблений у 2014 р. відділом бібліометрії і наукометрії НБУВ і призначений для формування в суспільстві цілісної картини про стан науки в Україні. Система являє собою реєстр вчених, наукових колективів та їх періодичних видань, які представили свої бібліометричні профілі у базах даних Google Scholar, Scopus, Web of Science; статистична інформація про галузеву, відомчу та регіональну структуру науки України; аналітичну інформацію для експертного оцінювання результативності дослідницької діяльності; національну складову проекту Ranking of Google Scholar Profiles. Сервіс дозволяє здійснювати багатокритеріальний пошук бібліометричної інформації: за прізвищем автора; за назвою установи; за назвою відомства; за географічною ознакою (населеним пунктом); за галуззю знань; за рубриками Google Scholar. За допомогою використання наукометричних показників можна проводити рейтингування суб’єктів наукового простору України.

Режим доступуhttp://nbuviap.gov.ua/bpnu/


Ukrainian National H-index Ranking – незалежний міжнародний рейтинг, що направлений на оцінку наукової продуктивності вчених, дослідницьких груп та організацій в різних країнах на основі консолідованого показника індексу Гірша.

Рейтинг враховує сумарний показник індексу Гірша наукових установ України з урахуванням відомостей наукометричних баз даних та платформ Scopus, Web of Science та Google Scholar. На основі цих даних формується індикатор National H-index Ranking та відповідна ранжована позиція в рейтингу.

Режим доступу:https://ua.h-index.com/uk

Index Copernicus (IC) – міжнародна наукометрична база даних, платформа з індексування, ранжування та реферування журналів, наукової співпраці та виконання спільних наукових проектів. База даних створена в 1999 р. з метою просування досягнень науки та підтримки національного й міжнародного співробітництва між ученими, видавцями наукових журналів та науковими організаціями, знаходяться у розпорядженні Index Copernicus International. Index Copernicus складає власний імпакт-фактор: щорічно здійснює детальну експертизу журналів, включених в цю базу даних. Надає лише метадані статей журналу (назва, анотація, автори, ключові слова, список літератури), при бажанні видавництво може публікувати посилання на повні тексти статей свого журналу.

Режим доступуhttp://www.indexcopernicus.com

Методичні рекомендації... переглянути ...

Описание: RePEc: Research Papers in Economics

RePEc (Research Papers in Economics) – наукові статті з економіки) – відомий електронний архів публікацій в галузі економіки та суміжних дисциплін відкритого доступу, який містить близько мільйона публікацій, у тому числі 440000 препринтів (неопублікованих статей). Це спільний проект значної кількості децентралізованих учасників з 87 країн світу із забезпечення вільного доступу до результатів наукових досліджень організацій і вчених. Зокрема, близько 12000 організацій ведуть свої архіви в RePEc, викладаючи роботи понад 35000 авторів. Український контент тут представлений 76 колективами, включаючи факультети, кафедри. Одним із сервісів платформи є CitEc, де представлено інформацію про цитування наукових публікацій. Сервіс CitEc дозволяє проаналізувати цитованість документів (журналів та робочих документів), які містяться в електронній бібліотеці RePEс.

Режим доступуhttp://repec.org

Сервіс CitEchttp://citec.repec.org

Методичні рекомендації... переглянути ...

 

ORCID (Open Researcher and Contributor ID) – міжнародна незалежна некомерційна організація з глобальною сферою діяльності, з унікальними можливостями вирішення ключових завдань для дослідницького співтовариства. Ця організація була створена спільнотою в 2010 р., щоб надійно і однозначно ідентифікувати дослідників і створити єдиний міжнародний реєстр вчених ORCID. Кожному учаснику присвоюється унікальний 16-значний номер, тобто цифровий ідентифікатор дослідника і автора досліджень. Засоби ORCID дають можливість легко модерувати індивідуальні профілі користувачів, зосереджувати в одному місці всю ключову інформацію про науковця, сферу його дослідницьких інтересів та публікаційну активність. ORCID сумісний із численними науково-інформаційними системами різних установ і дозволяє налаштувати у своєму записі підтримку інших систем ідентифікації. Особливістю ORCID, як сервісу, є можливість здійснювати експорт та імпорт наукометричного контенту з інших аналогічних профілів таких, як ResearcherID чи Google Scholar.

Режим доступу: http://orcid.org/

Створення авторських профілів вчених ORCID iD та Researcher iD

Методичні рекомендації: …переглянути…


ORCID та інструмент Affiliation Manager для учасників Консорціуму. Цифровий ідентифікатор ROR для наукових установ.

Методичні рекомендації: …переглянути…

ResearchGate 

ResearchGate – започаткований у 2008 році безкоштовний  науковий портал та соціальна мережа, засіб співпраці вчених усіх наукових дисциплін. Вона надає такі веб-застосунки, як семантичний пошук (пошук за анотацією), спільне використання файлів, обмін базою публікацій, форуми, методологічні дискусії. Учасники можуть створювати свій персональний блог у мережі. Ця платформа надає можливість демонструвати власний науковий доробок світовій спільноті, завантажувати повні тексти праць та відслідковувати рівень зацікавленості ними й складати наукові звіти за наукометричними показниками. Профіль науковця в RESEARCHGATE можна використовувати для розширення географії однодумців у певній галузі, знаходження співавторів для створення спільних проєктів, пошуку іноземних членів для міжнародної редколегії власного видання, міжнародних дослідницьких вакансій тощо.

Режим доступу: https://www.researchgate.net/

Профіль вченого в RESEARCHGATE для розширення наукових комунікацій

Методичні рекомендації: …переглянути…

 

 


Взаємозв’язок світових наукометричних БД [1]