6 грудня 2011 року в с. Дослідне Носівського району Чернігівської області пройшли урочистості з нагоди 100-річчя від дня заснування Носівської селекційно-дослідної станції НААН, в яких взяли участь директор ДНСГБ НААН, чл
16 грудня 2011 року в с. Дослідне Носівського району Чернігівської області пройшли урочистості з нагоди 100-річчя від дня заснування Носівської селекційно-дослідної станції НААН, в яких взяли участь директор ДНСГБ НААН, член-кореспондент НААН В. А. Вергунов та співробітники Центру історії аграрної науки – завідувач сектору наукознавства, кандидат історичних наук О. О. Черниш, старший науковий співробітник сектору наукознавства, кандидат історичних наук А. С. Білоцерківська.
З нагоди знаменної дати співробітниками Центру історії аграрної науки були підготовлені видання:


• брошура «Академік К. К. Гедройц і Україна: невідомі сторінки творчої біографії (1929–1930 рр.)» (Вергунов В. А. Академік К. К. Гедройц і Україна : невідомі сторінки творчої біографії (1929–1930 рр.) / Віктор Анатолійович Вергунов, О. В. Піщенко (під заг. ред. В. А. Вергунова). – К., 2009. – 36 с. – (Іст.-бібліогр. сер. «Аграрна наука в особах, документах, бібліографії» ; кн. 32);
• біобібліографічний покажчик «Професор Кулжинський Сергій Пантелеймонович (1880–1947)» (Професор Кулжинський Сергій Пантелеймонович (1880–1947) : біобібліогр. покажч. наук. і наук.-попул. пр. за 1906–1948 роки / НААН, Держ. наук. с.-г. б-ка, Ін-т с.-г. мікробіол. та агропромисл. вир-ва, Носів. селекц.-дослід. станція ; уклад. : В. А. Вергунов, С. С. Кулжинський, А. С. Білоцерківська, М. О. Сопіга, Н. М. Буняк, М. О. Сардак ; наук. ред. В. А. Вергунов. – К., 2011. –116 с. : портр. – (Сер. «Біобібліографія вчених-аграріїв України» / НААН, ДНСГБ ; кн. 45).
|
|
|
Приїзд на станцію (зліва направо: |
Зустріч з сином С. П. Кулжинського |
За ініціативи вченої ради установи та відповідного рішення Носівської районної ради на головній будівлі станції були відкриті дві меморіальні дошки – першому директору професору С. П. Кулжинському (1880–1947) та видатному вченому-аграрію світового значення, який працював на станції протягом 1912–1929 років, академіку АН СРСР та ВУАН К. К. Гедройцу (1872–1932). Перед відкриттям меморіальних дошок директор станції М. О. Сардак та заступник директора А. І. Боженко озвучили біографію цих видатних вчених.


Перед відкриттям меморіальних дошок С. П. Кулжинському та К. К. Гедройцу
У цивілізованому науково-освітньому просторі академік К. К. Гедройц прославив благодатні українські землі своїми відкриттями, зробленими на підставі багаторічних даних, одержаних на Носівській сільськогосподарській дослідній станції. Так, учений розвинув вчення про походження та еволюцію засолених ґрунтів, широко вивчив процес осолодіння, запропонував визначення осолоділих ґрунтів, зробив глибокі теоретичні висновки щодо осолодіння чорноземів Дніпровської тераси. Все це академік К. К. Гедройц систематизував у спеціальному вченні про поглинальну здатність ґрунту і грунтово-поглинальний комплекс, а також роль ґрунтових колоїдів у походженні ґрунту та його родючості, що стало «золотим фондом» не тільки російської, а й української грунтово-агрохімічної науки. Для багатьох поколінь студентів і майбутніх дослідників ґрунтів не тільки нашої країни, а й світу основоположник колоїдної хімії ґрунтів К. К. Гедройц з його фундаментальними працями: «Учение о поглотительной способности почв» (1922), «Химический анализ почв» (1923), «Классификация почв» (1925) був і залишається беззаперечним авторитетом у питаннях теорії та практики ведення спеціальних досліджень. За все це уродженця Молдови і за духом росіянина маємо незаперечні підстави вважати українцем, що словом і ділом прославив Україну в світовому вимірі.
Не менш значущими для України є заслуги уродженця мальовничої Полтавщини С. П. Кулжинського. Один із кращих практикуючих теоретиків і методологів галузевого дослідництва для потреб рільництва, ідеолог крайової його організації у 20-х роках минулого століття, він все зробив, щоб Носівська сільськогосподарська дослідна станція стала однією з кращих для свого часу районних станцій колишнього Радянського Союзу не тільки у виконанні основних функцій, а й широкому впровадженні новітніх результатів у виробництво.

Перша будівля станції (з 1912 року)
С. П. Кулжинський та К. К. Гедройц разом заклали той міцний науково-теоретичний фундамент, що дозволив Носівській станції до сьогодення залишатись на провідних позиціях за своїм основним напрямом діяльності.
![]() |
![]() |
|
Біля меморіальних дошок |
Біля меморіальних дошок |
Директор станції М. О. Сардак на урочистому засіданні доповів про історію установи та її основні досягнення за 100 років. За весь період існування на станції виведено і зареєстровано 70 сортів різних сільськогосподарських культур. До Реєстру сортів рослин України на 2011 рік внесено близько 40 сортів, що належать селекціонерам Носівської селекційно-дослідної станції. Серед сортів жита, створених українськими селекціонерами, носівські сорти у 2010 році займали понад 16%, вівса – близько 60%, конюшини та цибулі – понад 20 %. У Чернігівській області близько 60% посівів жита, 90% вівса, 20% ярого ячменю, конюшини, цибулі засівають сортами носівської селекції, що повністю відповідає сучасному статусу станції, визначеному профільним міністерством та НААН.


Виступ директора станції М. О. Сардака
Визначними селекціонерами, які працювали на Носівській СДС, стали: В. С. Губернатор, О. П. Бржезицький, Г. Т. Гордієнко, В. Л. Лихацький, І. С. Паришкура, І. В. Колядко, І. Г. Набоков, К. А. Перепечай, Д. А. Тонкошкур, Т. О. Іващенко та їх продовжувачі – доктор сільськогосподарських наук В. В. Скорик, кандидати сільськогосподарських наук О. П. Матрос, М. О. Сардак, А. І. Боженко, Н. О. Горган.
Сьогодні вчені
станції створюють вихідний матеріал гібридного матеріалу та займаються селекцією
голозерних сортів вівса і ячменю. Зареєстровані перші в Україні сорти
безплівчастого ячменю Козацький та вівса Скарб України. Носівська
селекційно-дослідна станція та дослідне господарство здійснюють велику
насінницьку роботу як щодо сортів власної селекції, так і інших культурах.
Щорічно вирощується 150–200 т оригінального та 600–800 т елітного насіння, яке
надходить у більшу частину областей України. Зокрема, у 2010–2011 роках насіння
озимого жита та тритикале, вирощене на Носівській СДС, поширене в 12 областей,
вівса – у 18, ярого ячменю – у 7, конюшини та люцерни – у 5 областей.

Н. М. Буняк – директор станції у 2006–2011 рр.
Велика заслуга у одержанні таких вражаючих для сьогодення результатів належить і колишньому директору станції кандидату економічних наук Н. М. Буняк, яка нині очолює Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН.
Все перераховане дає підстави колективу станції сміливо планувати нові перемоги на ниві аграрної науки в ім’я майбутнього України. Таку ж віру в колектив висловили у своєму привітанні міністр аграрної політики та продовольства України М. В. Присяжнюк, а також виступах: від Національної академії аграрних наук України – член-кореспондент НААН С. Ю. Булигін, голова Носівської районної державної адміністрації А. Г. Красносільський, радник-посланник Посольства РФ в Україні, кандидат історичних наук А. В. Воробйов, директор ДНСГБ НААН, член-кореспондент НААН В. А. Вергунов та ін. На адресу станції надійшло також вітання від Голови Верховної Ради України В. М. Литвина.
![]() |
![]() |
|
Виступ С. Ю. Булигіна |
Виступ А. Г. Красносільського |
Колектив станції відзначив плідну роботу з підготовки та видання біобібліографічного покажчика наукових та науково-популярних праць за 1906–1948 роки «Професора Кулжинський Сергій Пантелеймонович (1880–1947)» співробітниці ДНСГБ НААН А. С. Білоцерківської, нагородивши її Почесною грамотою Носівської селекційно-дослідної станції НААН.
![]() |
![]() |
|
Виступ В. А. Вергунова |
Виступ А. В. Воробйова |
Урочистості ще раз довели, що майбутнє поступу сільськогосподарської дослідної справи в Україні як організації, так і галузі знань багато в чому за такими організаційними побудовами у вигляді Носівської селекційно-дослідної станції, що максимально адаптовані для потреб окремого регіону. Гості у цьому переконливо впевнились як, до речі, і в тому, що колектив станції не тільки зберіг, а головне – примножив найкращі здобутки минулого, створені особистостями на кшталт академіка К. К. Гедройца та професора С. П. Кулжинського. Про це наголошував, відкриваючи обидві меморіальні дошки, 78-річний син останнього – С. С. Кулжинський, який відвідав станцію з нагоди урочистостей разом із сім'єю, що нині мешкає в м. Дубна Московської області.





