Вже стало традицією, що Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою НААН щорічно проводиться дві наукові конференції, весною – молодих учених та спеціалістів «Історія освіти, науки і техніки в Україні», а восени – «Науково-інноваційний розвиток агровиробництва як запорука продовольчої безпеки України: вчора, сьогодні, завтра».
Цьогоріч, 21 жовтня остання відбулася в онлайн режимі, що викликано об’єктивними обставинами, насамперед, військовими діями, що відбуваються на території України. Але ми працюємо кожний на своєму місці й наближаємо перемогу, усвідомлюючи наше пріоритетне завдання, що стосується наукової, науково-інформаційної та аналітичної діяльності, яку ми підлаштовуємо під вимоги воєнного часу, добре розуміючи, що після завершення цієї повномасштабної війни зміниться життя і весь світ. І ці зміни будуть спрямовані, насамперед, на соціально-економічне зростання держави та інноваційний розвиток агросфери, бо сільське господарство – це галузь господарства, завданням якої є забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості.
Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН як провідний науково-інформаційний, освітній центр з проблем сільського господарства на теренах України, що в питаннях теорії та практики реалізовує державну програму підвищення ефективності інформаційно-бібліотечного й наукового забезпечення вітчизняного агропромислового виробництва, активно працює над розв’язанням фундаментальних і прикладних завдань, спрямованих на подальший розвиток сільського господарства, інформаційно-бібліотечної справи та вітчизняної історії науки і техніки.
ННСГБ НААН з 2021 р. є Головною установою з виконання № 41 Програми наукових досліджень НААН «Використання потенціалу аграрної науки для інноваційного розвитку галузей агропромислового виробництва України (Інноваційний розвиток)», співвиконавцями якої є 28 наукових установ мережі НААН, що виконують 44 наукові завдання – 5 фундаментальних і 39 прикладних, зокрема, бібліотека здійснює 4 фундаментальних і 7 прикладних досліджень.
Надзвичайно приємно, що участь в конференції взяли не лише провідні фахівці аграрної галузі та історики, а й молоді науковці, аспіранти. На розгляд було подано 110 тез доповідей від 153 учасників з 39 установ (з них 17 – НААН, 2 – НАНУ і 16 – ВНЗ).
Конференція проводилася спільно із Донецькою державною сільськогосподарською дослідною станцією Національної академії аграрних наук України (директор – доктор сільськогосподарських наук О.О. Вінюков).
Робота конференції була побудована у межах 4-х секцій. На жаль, всі заявлені доповіді вислухати не взмозі, але вони будуть видрукувані у збірнику матеріалів конференції, а також оприлюднені на сайті бібліотеки.
Відкрив засідання директор бібліотеки, академік В.А. Вергунов, привітавши учасників і гостей з початком конференції і побажавши плідної, результативної роботи.

З вітальним словом виступив директор – доктор сільськогосподарських наук О.О. Вінюков.

Учасники заходу у своїх повідомленнях порушили широкий спектр питань щодо комплексного ефективного використання існуючого ресурсного потенціалу різних сегментів агропромислового виробництва. Вони відзначалися актуальністю і носили для слухачів пізнавальний характер.
З доповідями виступили:
Капралюк О.В. «Винахідницька діяльність вітчизняних науковців як основа інноваційного розвитку АПК України»;

Юрчак Е.В. «Організаційні засади створення електронного архівного контенту ННСГБ НААН»;

Носенко Ю.М. «Методика маркетингового аналізу сайтів конкурентів в ході просування науково-інноваційної продукції»;

Удовиченко С.М. «Інноваційний провайдинг та трансфер наукових розробок з урахуванням регіональних особливостей донецького регіону»;

Аннєнков І.О. «Універсальне та специфічне в концепціях національних систем інформаційного забезпечення агропромислового виробництва крізь призму проблем обігу галузевого інформаційного продукту»;

Нижник С.В. «Бібліографічні покажчики Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН як інформаційний ресурс у забезпеченні галузей агропромислового виробництва»;

Підгайна Т.М. «Система взаємодії природознавства та дослідної агрономії крізь призму наукового забезпечення інноваційного розвитку»;

Панасюк А.О. «Науково-технічна діяльність професора В.І. Альбіцького поза українськими теренами наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст»;

Пархоменко В.В. «Наслідки російського вторгнення в м. Тростянець (Сумської області) на прикладі архіву М.І. Бережного»;

Редька С.О. «Проблеми сільськогосподарського виробництва у Підкарпатській Русі після першої світової війни»;

Сафонюк Т.Ю. «Роль професора Григорія Олексійовича Латишева в становленні Харківського технологічного інституту (1885-1900 рр.)».

Незважаючи на непросту ситуацію, яку переживає вся Україна, всі випробування проходимо з гідністю і, тим самим, закладаємо фундамент майбутніх перетворень у практиці агропромислового виробництва. Аграрна галузь, як і інші сфери в країні, переживає важкі часи. Перед нами, насамперед, науковцями постав виклик – не лише зберегти наявну систему аграрного виробництва, але й закласти фундамент для формування соціально спрямованої, адекватної сучасним вимогам стратегії розвитку аграрного сектору економіки України, здатної задовольнити потреби внутрішнього ринку й забезпечити провідні позиції на світовому ринку сільськогосподарської продукції та продовольства. Ми, кожний на своєму місці робимо все можливе і неможливе для цього. Працюємо на перемогу!
