29 травня відбулося чергове планове засідання вченої ради. На порядок денний колегіального органу виносилися питання, передбачені планом розгляду основних питань бібліотечної та наукової роботи у 2026 році.

Традиційно розпочали роботу з приємного. Привітали з ювілейним днем народження старшого наукового співробітника сектору наукової бібліографії та біографістики Інституту історії аграрної науки, освіти і техніки Ларису Іванівну ЛЯМЕЦЬ та вручили їй за багаторічну високопрофесійну діяльність та з нагоди ювілею, згідно з рішенням Президії НААН Почесну Грамоту Національної академії аграрних наук України.

 Перше питання «Соціально-економічні революції як чинник змін в агросфері України: історичний досвід і сучасні реалії» висвітлила головний науковий співробітник сектору наукової бібліографії та біографістики ННСГБ НААН, д.і.н., професорка Тетян Володимирівна ОРЛОВА. Доповідачка зупинилася на історичному досвіді та сучасних реаліях розвитку аграрної сфери, наголосивши, що соціально-економічні трансформації, які відбувалися в різні історичні періоди, істотно впливали на формування аграрної політики, систему землекористування, організацію праці та виробничі відносини. Було підкреслено, що перехід від натурального господарства до індустріалізованого аграрного виробництва супроводжувався глибокими змінами у структурі сільського господарства, механізації виробничих процесів, розвитку наукового забезпечення галузі та інтеграції України у світовий аграрний ринок. Було наголошено, що вивчення історичного досвіду розвитку агросфери дає змогу не лише глибше осмислити закономірності її еволюції, а й виробити ефективні підходи до формування сучасної аграрної політики та сталого розвитку сільських територій.

Наступне питання «Комплексна модель забезпечення збереженості бібліотечних фондів у ННСГБ НААН» доповіла старший науковий співробітник відділу документного забезпечення та збереження наукових фондів ННСГБ НААН Віта Василівна МАМРАЙ. Вона зазначила, що комплексна модель забезпечення збереженості бібліотечних фондів є цілісною системою організаційних, профілактичних, технічних, технологічних і реставраційних заходів, спрямованих на захист фізичного стану документів, уповільнення процесів їх старіння та руйнування, а також забезпечення довготривалого збереження й повноцінного використання інформаційних ресурсів для сучасних і майбутніх поколінь користувачів. Особливу увагу було акцентовано на тому, що в умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій, збільшення кількості документів на різних матеріальних носіях та впливу зовнішніх чинників постає нагальна потреба у формуванні науково обґрунтованих рекомендацій і методичних підходів, які сприятимуть розробленню та впровадженню ефективних заходів із цільового збереження бібліотечних фондів різних видів, типів і носіїв інформації. Тут не лише про традиційні друковані видання, рукописи чи архівні матеріали, а й – електронні документи, аудіовізуальні ресурси та цифрові колекції, збереження яких потребує застосування сучасних технологій, спеціалізованих умов зберігання та системного моніторингу їхнього стану. Саме тому забезпечення збереженості бібліотечних фондів сьогодні розглядається як один із пріоритетних напрямів діяльності бібліотек, що має важливе значення для збереження національної культурної та наукової спадщини.

Серед різного були розглянуті питання, що потребували прийняття колегіального рішення щодо їх вирішення.