Сільськогосподарська україніка 1901-1917 рр. у фондах ННСГБ НААН від Благодійного товариства видання корисних і дешевих книг: до 125-річчя організації
«Благодійне товариство видання загальнокорисних і дешевих книг» було засноване у Санкт-Петербурзі 19 листопада 1898 р. і проіснувало до 1918 р. Засновником був генерал Михайло Федорович Федоровський, членами Правління були Д. Л. Мордовець (рос. Д. Л. Мордовцев), П. Потоцький, П. Стебницький, О. Русов, С. Русова.
Метою товариства було видання популярної літератури і сприяння всебічному розвитку українського народу. Воно друкувало схвалені цензурою книги релігійного, літературно-художнього змісту та з усіх галузей сільськогосподарських знань. Основні склади видань товариства знаходились у Санкт-Петербурзі, Києві та Харкові. Видання можна було також отримати і в Москві, Варшаві і Вільно – у книгарнях, в Полтаві, Харкові, Чернігові, Олександрівську та Ананьєві – в земських книжкових складах, в Одесі - у доктора Луценко, в Катеринодарі – в С. І. Ерастова.
Це були так звані книги для народу, авторами яких були істинні просвітники-патріоти й популяризатори української культури: Ол. Степовик (спр. прізвище - Олександр Комаров), Пантелеймон Куліш та його дружина - Білозерська-Куліш Олександра Михайлівна (псевдонім Ганна Барвінок), Олександр Кониський, Євген Чикаленко, Борис Грінченко (псевдоніми Іван Перекотиполе, Василь Чайченко, Б. Вільхівський) та його дружина - М. М. Грінченко (псевдонім Марія Загірня), Софія Русова, В. Імшенецький, С. Ваганов, Тадей Рильський, Василь Доманицький, Дмитро Дорошенко, Михайло Грушевський, В. Корольов (Василь Королів), Павло Бородаєвський, Модест Левицький, Михайло Ганько та ін.
Після активізації українського руху на початку 70-х років XIX ст. в імперській росії були введені Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р. про заборону друку українських наукових, історичних, релігійних книг, підручників; українською мовою могла публікуватись лише белетристика. Послаблення заборони і пожвавлення українського друкарства розпочалось лише після «Маніфеста громадянських свобод» 1905 р. Але не зважаючи на заборону, за двадцятирічну діяльність товариство опублікувало 80 брошур, серед яких були науково-популярні публікації, видання з історії України, економіки, сільського господарства, ветеринарії.
Відповідно до циркуляру Міністерства народної просвіти для опікунів навчальних округів від 10 листопада 1901 р. № 31977 «…книги спеціального сільськогосподарського і технічного вмісту, рекомендовані, схвалені або допущені Міністерством землеробства і держмайна для бібліотек підвідомчих йому нижчих навчальних закладів, допускались також і в училищні та народні бібліотеки, підвідомчі Міністерству народної просвіти».
Так, серія книг видатного українського господаря та мецената Євгена Харламповича Чикаленка «Розмова про сільське хазяйство», яка зберігається у «Колекції сільськогосподарських видань 1901-1917 рр. ННСГБ НААН», була премійована в 1900 р. Харківським сільськогосподарським товариством і в 1910 році на Катеринославській обласній виставці великими срібними медалями і схвалена Ученим Комітетом Міністерства землеробства і держмайна й допущена Міністерством народної просвіти у бібліотеки семінарій, початкових училищ і в безкоштовні народні читальні. До серії входять брошури «Чорний пар та плодозміна», «Худоба: коні, скотина, свині та вівці», «Сияни травы, кукуруза та буряки», «Виноград», «Сад». У формі розмови з селянином автор ділиться власним досвідом ведення господарства в Херсонській та Полтавській губерніях і розповідає про ефективні методи агрономії. Такий спосіб подання матеріалу дозволяв завуалювати науковість твору, інакше не пропустила б царська цензура.
Видання лікаря Пилипа Іринейовича Немоловського «Бджильныцтво. Догляд за звичайною та рамковою пасикою» (1904) також схвалене для навчальних закладів Міністерства землеробства і держмайна в українських губерніях.
Ветеринарний лікар Василь Костянтинович Корольов (псевдоніми – Королів, Королів-Старий) видав 15 книг для народу українською мовою. Найважливішими є серія з п’яти книг «Ветеринарні поради» та «Скотолічебник», схвалені Міністерством землеробства для нижчих хліборобських шкіл і премійовані двома срібними медалями – на Полтавській і Катеринославській сільськогосподарських виставках. Його книга «Домашня птиця» була премійована на конкурсі популярних брошур в 1910 році «Петербурзьким благодійними товариством». У фондах ННСГБ НААН зберігається книга В. Корольова «Кози (як їх розводити та доглядати)» (1910), яка популяризувала поширення серед селян ведення правильного козівництва та його переваги для дрібних господарств.
Про рідкісні україномовні бібліографічні видання початку ХХ ст. та діяльність «Благодійного товариства видання корисних і дешевих книг» знаходимо статті й примітки в журналах «Відомості Міністерства землеробства та держмайна» за 1900 р. та «Хуторянин» (1900, 1903).
З матеріалами виставки запрошуємо ознайомитись
у читальному залі № 2 ННСГБ НААН.