21 листопада 2014 р. за ініціативи Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. В. Кричевського, спільно з Національною науковою сільськогосподарською бібліотекою НААН, Полтавською обласною універсальною бібліотекою ім. І.П. Котляревського, Полтавською державною аграрною академією та редакцією щотижневика “Вечірня Полтава” пройшов захід по увіковіченню пам’яті видатних українців, що словом і ділом прославили націю навіть у світовому вимірі.
Для вшанування стала постать відомого громадського й політичного діяча, знаного вченого-історика, шевченкознавця, уроженця Полтавщини - Василя Семеновича Костенка. З ім’ям В.С. Костенка пов’язана післявоєнна відбудова українського села, а також початок системної репрезентації здобутків українських вчених через історію їх життя та творчої діяльності. Це була спільна ініціатива ЦК ЛКСМ(у) та АН УРСР у запровадження вивчення історії науки та техніки.
Серед гостей круглого столу: «Костенко Василь Семенович (1912–2001): особистість, дієвий учасник визволення від фашизму, шевченкознавець» були журналісти різних українських телеканалів, Надзвичайний та Повноважний Посол України Костенко Юрій Васильович, який продовжив справу свого батька Василя Костенка; керівництво вишу й студенство. Від Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки був присутній директор, член-кореспондент НААН Вергунов Віктор Анатолійович.
Скориставшись нагодою, що даний захід співпав з Днем гідності та свободи, який вперше відзначається в демократичній Україні, директор ННСГБ НААН Вергунов В. А. привітав присутніх зі святом й вручив колективу Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. В. Кричевського, та особисто його директору Фесик Катерині Борисівні, подяки Міністра аграрної політики та продовольства І. О. Швайки. В привітаннях зазначалися щиросердечні подяки колективу музею за сумлінну працю та досягнуті результати в ім’я економічного зміцнення та розвитку України й побажання міцного здоров’я, благополуччя та нових трудових звершень.
За роботу, яку дуже добре знають та цінують, за те, що вже зроблено та буде зроблено в майбутньому, було вручено Почесну грамоту Національної академії аграрних наук України Світлані Леонідівні Кигим з вітанням Президента Академії.
Розпочавши свій виступ директор ННСГБ НААН, член-кореспондент НААН Вергунов Віктор Анатолійович, відзначив, що дана зустріч з полтавчанами присвячена відомому державному та громадському діячу, вченому історику Василю Семеновичу Костенко фактично завершує в його сто перший день народження всі заходи, які він з донькою В. Костенка – професором Наталією Василівною Костенко запланували щодо відзначення вікового ювілею. В.С. Костенко - найвизначніший уродженець не тільки села Дернівка, а й усього Баришівського району, якого добре знали і продовжують шанувати за зроблене не тільки в Україні та Росії, а й у світовому вимірі.
Доктор історичних наук, професор Чайковський Анатолій Степанович презентував Полтавському музею свою книгу «Айсберг».
З доповіддю виступила Вождеєнко Валентина Володимирівна – заступник начальника управління культури Полтавської облдержадміністрації.
Віктор Анатолійович запросив до виступу Костенка Юрія Васильовича – Надзвичайного та Повноважного Посла України, який продовжив справу свого батька.
Закриття круглого столу провела Фесик Катерина Борисівна – директор Полтавського обласного краєзнавчого музею ім. В. Кричевського.
Після завершення круглого столу всі його учасники відвідали будинок, у якому мешкав Василь Костенко з 1952 по 1958 роки, де і відкрили на його честь меморіальну дошку.
Костенко Василь Семенович – відомий державний і громадський діяч, один із керівників партизанського руху під час Великої Вітчизняної війни, вчений–історик, дослідник спадщини Великого Кобзаря, перший секретар ЦК ЛКСМУ (1943–1947), депутат Верховної Ради СРСР (Ради 1946–1950) та УРСР (1947–1951, 1951–1956), заслужений працівник культури УРСР, засновник Баришівського літературно-художнього музею ім. Т. Г. Шевченка, уродженець села Дернівка Переяславського повіту Полтавської губернії (нині – Баришівського району Київської області).
Його непросте життя та благі діяння на добробут України ще довго будуть слугувати яскравим прикладом самовідданої любові до рідного краю та всього того, що заповідав нам Великий Кобзар: “Свою Україну любіть, Любіть її. Во время люте, В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть!”