20 травня 2022 р. відбулася ХVІI Всеукраїнська наукова конференція молодих учених та спеціалістів «ІСТОРІЯ ОСВІТИ, НАУКИ І ТЕХНІКИ В УКРАЇНІ», присвячена 180-річчю від дня народження Анастасія Єгоровича Зайкевича (1842–1931), видатного вітчизняного вченого агробіолога світового виміру та організатора сільськогосподарської дослідної справи», відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 грудня 2021 року № 1982-IX «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022–2023 роках», та в межах Дня науки.
На своєму віртуальному майданчику конференція об’єднала понад 140 учасників із 48 установ із 18 областей. Серед них були вже знані науковою спільнотою «аксакали науки», як О.І. Уткін, В.І. Кучер, В.А. Шендеровський, О.Я. Пилипчук, С.П. Руда, і ті, хто науково зростали, від аспірантів до докторів, як І.С. Бородай, Н.Б. Щебетюк, О.В. Корзун і молоді аспіранти, як А. Панасюк, О. Кулакова та студенти, що теж приймають участь є свідоцтвом не тільки наступності поколінь, а й те, що майбутнє є як у нашої квітучої і сильної країни, так і в української науки.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся директор бібліотеки, академік НААН В.А. Вергунов. Він зазначив, що конференція – традиційний науковий форум, на який щорічно збираються науковці, вчені, дослідники, виробничники з різних академічних осередків України й не тільки. Авторитетний захід спрямований на підвищення усвідомлення громадськості в користі науки й вшанування пам’яті видатного вченого аграрія, що своїми науковими досягненнями вніс вагомий внесок у розвиток не лише вітчизняної, а й світової науки.
Потужна команда спікерів поділилася своїми думками й напрацюваннями, які потребують консолідації зусиль наукової спільноти. Основні напрямки роботи конференції зосереджувалися в межах п’яти секцій, зокрема: 1) Історія аграрної науки, освіти і техніки; 2) Історичний шлях науково-технічного розвитку України у світовому вимірі; 3) Природознавство в контексті еволюції наукової думки; 4) Організація наукового забезпечення ведення сільського господарства України: стан та перспективи та 5) Інформаційно-бібліотечне супроводження науково-освітнього галузевого процесу.
Основна наукова доповідь «ПРОФЕСОРУ А.Є. ЗАЙКЕВИЧУ – 180», виголошена академіком В.А. Вергуновим, була побудована на підставі багаторічних досліджень, з використанням методів історико-наукового аналізу, синтезу та узагальнення на широкій доступній документній основі із залученням маловідомих архівних матеріалів й відтворювала життя і творчий доробок одного із фундаторів вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи, творця прикладної ботаніки в Україні, видатного українського вченого-аграрія та освітянина, уродженця Полтавщини, професора А.Є. Зайкевича. Доповідач зупинився на розкритті вагомого внеску вченого у становлення та розвиток галузевого дослідництва як галузі знань та організації, зокрема – першої постійно діючої казенної інституції – Полтавського дослідного поля, Іванівської дослідно-селекційної станції, Харківської селекційної станції, першої дослідної станції з культури лікарських рослин у м. Лубни й винаходах рядкового внесення добрив, застосування якого вирішило проблему їх механізованого внесення на великих плантаціях цукрових буряків; розробці принципів конструкції комбінованої тукової сіялки; закладених наукових основах сучасного уявлення про системи удобрення, через що чорноземна смуга стала в українських губерніях практично першою зоною застосування мінеральних добрив та узагальненні досліджень дії різних добрив тощо.
З доповідями виступили:
1. Куценко Наталія ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ М’ЯТИ ПЕРЦЕВОЇ В УКРАЇНІ ЗАПОЧАТКОВАНЕ А.Є. ЗАЙКЕВИЧЕМ, Дослідна станція лікарських рослин ІАП НААН (с. Березоточа, Лубенського району Полтавської області).
2. Самородов Віктор АНАСТАСІЙ ЗАЙКЕВИЧ (1842-1931) ТА ГЕНЕЗА ЙОГО ЛУБЕНСЬКОГО ЖИТТЯ, Полтавський державний аграрний університет (м. Полтава).
3. Глущенко Людмила ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДОСЛІДНОЇ СТАНЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН, Дослідна станція лікарських рослин ІАП НААН (с. Березоточа Лубенського району Полтавської області).
4. Бородай Ірина СТАНОВЛЕННЯ НАУКОВИХ ОСНОВ ТВАРИННИЦТВА В ДІЯЛЬНОСТІ СПІВОРГАНІЗАТОРА ТА ДІЙСНОГО ЧЛЕНА ІМПЕРАТОРСЬКОГО ТОВАРИСТВА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПІВДЕННОЇ РОСІЇ І.О. ДЕМОЛЯ, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН (м. Київ).
5. Коломієць Марина ЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА АКАДЕМІКА В. І. ГРИЩЕНКА ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧЕНОГО В ГАЛУЗІ РЕПРОДУКТИВНОЇ МЕДИЦИНИ, КРІОМЕДИЦИНИ ТА КРІОБІОЛОГІЇ, Національна бібліотека України імені В І. Вернадського (м. Київ).
6. Корзун Олена Я.Й. НЄМЕЦ (1842-1898) – ВИДАТНИЙ НАУКОВИЙ, ОСВІТНІЙ ТА ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ УКРАЇНИ (ДО 180-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ), Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН (м. Київ).
7. Демуз Інна РОЛЬ УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ТОВАРИСТВА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА У НАУКОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ГАЛУЗІ (40-ві – 80-ті рр. ХХ ст.), Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН (м. Київ).
8. Дяченко Т., Василенко Руслана ГЕЛІОГРАФ ВЕЛИЧКА, Лубенський краєзнавчий музей імені Гната Стеллецького (м. Лубни).
9. Шендеровський Василь З ПЛЕЯДИ БІОЛОГІВ-ГЕНЕТИКІВ, Інститут фізики НАНУ (м. Київ).
АСПІРАНТИ:
1. Милостян Кирило ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО СВІТОГЛЯДУ ЖІНКИ-ПРОГРАМІСТА К.Л. ЮЩЕНКО У КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ШКОЛИ ТЕОРЕТИЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН (м. Київ).
2. Панасюк Андрій «В.І. АЛЬБІЦЬКИЙ – ФУНДАТОР ДОСЛІДНИЦЬКОЇ СПРАВИ В ГАЛУЗЯХ ГІДРАВЛІКИ ТА ГІДРОТЕХНІКИ НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРЕНАХ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ», Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН (м. Київ).
3. Кондратюк Світлана РОЛЬ ВОЛОДИМИРА ІВАНОВИЧА КОВАЛЕВСЬКОГО В РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЧНОЇ РЕФОРМИ Д. І. МЕНДЕЛЄЄВА, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН (м. Київ).
4. Редька Сергій ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НІМЕЦЬКИМИ КОЛОНІСТАМИ НА ВОЛИНІ ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ., Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН (м. Київ).
5. Пархоменко Віктор ДІЯЛЬНІСТЬ В.Г. АВЕРІНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА В ПІСЛЯВОЄННІ РОКИ, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН (м. Київ).
Усі наукові доповіді разом тезами інших учасників будуть оприлюднені в збірнику матеріалів конференцій, який буде представлено на сайті ННСГБ НААН.
Робота учасників конференції пройшла в творчій, дружній атмосфері, обміну досвідом та думками при обговоренні складних і важливих питань. Доповіді жваво обговорювалися й викликали дискусії.
Після виступів й обговорень було ухвалено низку організаційно-фахових пропозицій для підготовки і проведення таких заходів надалі. І визначено, що наступна конференція має пройти у травні 2023 року. Висловлюємо вдячність всім учасникам наукової конференції.
Жити попри війну! Будувати плани і знати, вірити, що вони здійсняться!