135 років Практичній школі сільського господарства і домоводства Марії Миколаївни Маріуц-Гриньової в маєтку Зозулинці Київської губернії
Перша жіноча Практична школа сільського господарства і домоводства в Україні була заснована 31 березня 1888 р. донькою генерал-майора, власницею маєтку Зозулинці Київської губернії Бердичівського повіту Марією Миколаївною Маріуц-Гриньовою (або М. М. Гриньовою). Директорка закладу відома не тільки як спеціалістка з деяких галузей сільського господарства, а й як популяризатор ідеї поширення сільськогосподарської освіти серед жінок.

У школі жінок – майбутніх економок – навчали домогосподарству, веденню молочного господарства та тваринництва, а також бджільництву, рибництва, садівництву та городництву, виготовленню чобіт, корзин, ткацтву, плетінню виробів із соломи. Устав школи був затверджений Міністром держмайна 2 квітня 1888 р. і надрукований у «Землеробській газеті». Школа знаходилась у відомстві Міністерства землеробства та держмайна і отримувала від нього допомогу в розмірі 3000 р. у рік. Спочатку було 8, а потім 20 казенних стипендіаток. Курс навчання – дворічний, але учні при школі могли залишитись ще на два роки для практики. Повний курс навчання в школі складався з таких предметів: молочне господарство, догляд за домашньою худобою, птахівництво, бджільництво, рибництво, садівництво та городництво, кухарство, випікання хліба, консервування, догляд за хворими людьми та домашньою худобою, ведення будинкових та сільськогосподарських книг, рукоділля. Ця школа була більше практичного напрямку, оскільки теоретичні заняття проходили у вигляді коротких бесід або читань сільськогосподарської літератури вечорами під час інших занять ученицями: вишивання, в’язання, прасування, шиття. Школою управляла М. М. Гриньова і три «старшинниці» з колишніх випускниць школи. Одна керувала домогосподарством, друга – молочним господарством і тваринництвом, третя – бджільництвом, рибництвом, садівництвом та городництвом. Учениці навчались доглядати за ВРХ, беркширськими свинями, різними породами птахів. Бджільництву навчались на двох зразкових пасіках. Також був зразковий плодовий сад і город зі спеціальною для нього сівозміною.
У 1890 році М. М. Гриньова разом з однією ученицею здійснила тримісячну закордонну поїздку в Німеччину для ознайомлення з господарськими школами. Оглянули 33 школи, у тому числі один інститут молочного господарства, один помологічний інститут і два навчальних молочних господарства. Набутий досвід застосували у своїй школі.

На Київській сільськогосподарській та промисловій виставці 1897 р., влаштованій Київським товариством сільського господарства та сільськогосподарської промисловості, у відділі птахівництво М. М. Гриньова експонувала гусей китайсько-померанських, китайсько-тулузьких, тулузько-померанських, японських, чистокровних померанських, чистокровних тулузьких, качок руанських, хохлатих і шипунів. Жіноча школа Маріуц-Гриньової отримала велику срібну медаль за птахівництво, а сама власниця отримала малу срібну медаль. У відділі овочі, консерви та вино Маріуц-Гриньова отримала золоту медаль, а у відділ науково-навчальному відділі – похвальний лист. Також Марія Миколаївна входила до експертної комісії з бджільництва у складі: голови комісії А. М. Кирилова, секретаря В. Ф. Пухальського та П. Я. Смирнова.
М. М. Маріуц-Гриньова – авторка більше двадцяти книг з практичного господарства. У «Фонді видань, випущених у XIX ст. з сільськогосподарської тематики ННСГБ НААН» та «Колекції наукових видань 1901-1917 рр. з фондів ННСГБ НААН» є книга «Молочне господарство» (1901) та 37 статей з рибництва (розведення форелі), бджільництва, сироваріння, виготовлення сметани, масла, вибору порід і вирощування гусей, курей і качок, індиків, про хвороби птахів, пересувні вольєри як засіб для раціонального птахівництва, вирощування цибулі, тістомісильну машину, а також звіти про діяльність школи у журналах «Сільське господарство та лісівництво», «Деревня», «Сільський господар», «Землеробська газета», «Прогресивне сільське господарство».
З матеріалами виставки запрошуємо ознайомитись
читальному залі № 2 ННСГБ НААН