150 років від дня народження інженера-винахідника, плодівника Полевицького Миколи Івановича (1876-1933)

Микола Іванович Полевицький (1876–1933?) — інженер-винахідник, плодівник, фахівець із технічної переробки плодів та овочів. Його діяльність була пов’язана з розвитком промислової та домашньої переробки фруктів, овочів, ягід і грибів, удосконаленням сушильного обладнання та популяризацією практичних знань серед садівників, городників і сільських господарів.

Народився Микола Іванович Полевицький 8 (20) вересня 1876 року в Петрограді. Освіту здобував в Уманському училищі землеробства і садівництва. Ще під час навчання, у 1900 році, він обрав своєю спеціальністю технічну переробку плодів і овочів. Після закінчення училища продовжив практичне вивчення цієї галузі в Криму, куди був відряджений для проходження практики із садівництва. Тут він працював на фабриках Товариства Абрикосових, Кефелі та інших підприємствах, безпосередньо знайомлячись із технологіями консервування, сушіння і переробки плодоовочевої продукції.

Повернувшись до Петрограда, М. І. Полевицький продовжив удосконалюватися у вибраній спеціальності, відвідуючи консервні заклади та фабрики. Упродовж 1901–1915 років він об’їздив майже всі губернії Європейської Росії, досліджуючи стан промислу технічної переробки плодів та овочів, особливо вивчаючи російські плодо- й овочесушарки. Результатом цих пошуків стала його власна винахідницька діяльність: Полевицький став автором двох сушарок — «Хуторянки» та «Економічної».

Важливе місце у професійній діяльності М. І. Полевицького посідала співпраця з журналом «Плодоводство», у якому він друкувався з 1900 року. Серед найцікавіших його публікацій — статті «Производство плодовых консервов на фабрике Абрикосова», «Русские плодосушилки», «Вещества употребительные при консервировании» та інші. У цих матеріалах автор аналізував технології консервного виробництва, влаштування сушарок, речовини, що застосовувалися під час консервування, а також практичні аспекти заготівлі плодів і овочів.

З 1901 року Микола Іванович брав участь у роботі Імператорського російського товариства плодівництва, зокрема у комісії зі збору пожертв плодів і овочів на користь хворих і поранених воїнів на Далекому Сході. Він також працював експертом і лектором на щорічних виставках-ярмарках. Надалі був спеціалістом Департаменту землеробства з технічної переробки овочів, де займався питаннями сушіння, консервування та організації переробки плодоовочевої продукції.

Науково-практичні розробки Полевицького були спрямовані на підвищення ефективності використання врожаїв саду і городу. Він розглядав переробку плодів, ягід, овочів і грибів як важливий напрям господарювання, що давав змогу зберігати продукцію, зменшувати втрати врожаю та забезпечувати населення і військо продовольством. Особливу увагу приділяв сушінню картоплі, овочів, фруктів і грибів, удосконаленню сушильних установок, підготовці інструкцій для домашнього і промислового виробництва.

У фондах Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН зберігається наукова спадщина Миколи Івановича Полевицького. Однією з ранніх праць ученого є «Заготовление грибов в прок и приготовление из них различных кушаний: домашние и фабричные способы» (1903). У книзі розглянуто способи заготівлі грибів, їх консервування, соління, сушіння та використання в харчуванні. Видання поєднує домашні й фабричні методи переробки грибів і має виразне практичне спрямування.

Видання «Подробный систематический указатель статей, помещенных в журнале “Плодоводство” за 1890–1903 гг.» (1904), укладене М. І. Полевицьким, є бібліографічним покажчиком матеріалів, опублікованих у журналі «Плодоводство». Воно систематизує статті з плодівництва, садівництва, переробки плодів та інших суміжних тем і є важливим довідковим джерелом для дослідників історії садівничої літератури.

У книзі «Использование урожая сада и огорода: домашняя сушка фруктов, овощей и грибов. Заготовка пюре фруктового и томатного. Крестьянские пастила и повидло. Мочение фруктов и соление овощей и грибов. Приготовление фруктового кваса» (1911) автор подав практичні рекомендації щодо домашньої переробки врожаю саду й городу. Видання охоплює сушіння фруктів, овочів і грибів, виготовлення фруктового та томатного пюре, пастили, повидла, квашення, соління та приготування фруктового квасу.

Праця «Использование плодов и ягод» (1911) присвячена практичним способам переробки плодової та ягідної продукції. У ній розглянуто заготівлю плодів і ягід, приготування домашніх і промислових консервів, способи збереження продукції та її раціонального використання. Книга була видана в серії «Садовая библиотека» і призначалася для садівників, господарів та фахівців із переробки плодів.

Особливе значення має «Руководство по заготовке сушенных овощей для продовольствия войск» (1914). У цьому виданні Полевицький подав настанови щодо влаштування сушарки карусельного типу, сушіння овочів, складання овочевих сумішей, пакування сушених овочів та обладнання овочесушильного закладу. Книга була пов’язана з потребами воєнного часу й мала практичне значення для організації продовольчого забезпечення армії.

У праці «Промышленная сушка картофеля в овощных и крахмальных сушилках» (1915) автор розглянув способи сушіння картоплі, системи овочесушарок, придатних для цього процесу, а також можливість використання крохмальних сушарок для промислової переробки картоплі. Видання містить рисунки й технічні пояснення, що робить його важливим джерелом з історії розвитку сушильного обладнання та технологій переробки овочів.

Окрему частину доробку Полевицького становлять статті про кримські сади, опубліковані у журналі «Промышленное садоводство и огородничество» у 1900 році. У серії матеріалів «По крымским садам», підготовленій разом із В. Снарським, автори описували Бахчисарайські сади, татарські абрикосові сади по річці Чирюк-Су та сади Качинської долини. Ці публікації відображають його ранній інтерес до плодівництва, садових господарств Криму та практики використання плодової продукції.

Книжкова спадщина Миколи Івановича Полевицького, що зберігається у фондах ННСГБ НААН, репрезентує важливий етап розвитку прикладного плодівництва, овочівництва та харчової переробки. Його праці є цінним джерелом для вивчення історії плодівництва, овочівництва, технічної переробки сільськогосподарської продукції та розвитку харчових технологій початку ХХ століття.

*-назви праць написані мовою оригіналу.

З матеріалами виставки можна ознайомитись у читальному залі № 2 ННСГБ НААН

Адреса, телефони, як дістатися: https://dnsgb.com.ua/pro-biblioteku/kontakti/ 

Будемо раді Вас бачити!