175 років з дня народження видатного українського ботаніка, флориста і педагога Івана Яковича Акінфієва (1851-1919)

Іван Якович Акінфієв (1851–1919) — видатний український ботанік, флорист, географ, педагог і громадський діяч, один із найвідоміших дослідників флори Південно-Східної України та Кавказу. Його багаторічна наукова, педагогічна та просвітницька діяльність зробила вагомий внесок у розвиток ботаніки, біокліматології, степового лісорозведення та природничої освіти. Ім’я Івана Акінфієва посідає важливе місце в історії української науки, а його праці й гербарні колекції стали цінним джерелом для подальших досліджень флори України та Кавказу.

Іван Якович народився 29 травня 1851 року в селі Донське Ставропольської губернії. Навчався у Катеринодарському духовному училищі та Кавказькій духовній семінарії, однак у 1874 році відмовився від духовної кар’єри й вступив до Новоросійського університету в Одесі. Саме там під керівництвом видатних учених — О.О. Ковалевського, І. І. Мечникова, І. М. Сєченова та інших — сформувалися його наукові інтереси у галузі ботаніки та природознавства.

З 1880 року життя і діяльність ученого були тісно пов’язані з Катеринославом (нині Дніпро), де він майже чверть століття працював викладачем природничої історії та хімії у реальному училищі. Тут Іван Акінфієв став відомим дослідником флори Південно-Східної України та Північного Кавказу, здобувши репутацію одного з найкращих педагогів-природознавців свого часу. Він здійснив численні ботанічні експедиції та наукові подорожі, досліджуючи рослинність степової України, Кавказу, Центрального Кавказу, Сванетії та інших регіонів.

Наукові дослідження Івана Акінфієва охоплювали ботаніку, флористику, біокліматологію, фенологію та степове лісорозведення. Він одним із перших систематично досліджував залежність рослинності від кліматичних і ґрунтових умов, займався вивченням деревної та трав’янистої флори, створював «квіткові календарі», проводив фенологічні спостереження та активно популяризував ідею степового лісорозведення. Особливу увагу вчений приділяв створенню шкільних садів і розсадників як центрів озеленення степових територій. Завдяки його діяльності наприкінці XIX століття в Катеринославській губернії функціонували сотні шкільних розсадників, у яких вирощували сотні тисяч дерев.

Вагомим науковим здобутком Івана Акінфієва став гербарій флори Катеринославської губернії, який у 1896 році був представлений на Всеросійській художньо-промисловій виставці у Нижньому Новгороді та відзначений орденом святої Анни II ступеня. У 1900 році цей гербарій разом із науковими працями вченого експонувався на Всесвітній виставці в Парижі, де отримав Велику срібну медаль. Учений також був одним із піонерів шкільної екскурсійної справи та новатором у методиці викладання природознавства.

У фондах Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН зберігається цінна книжкова спадщина Івана Яковича Акінфієва. Серед праць ученого — «Наблюдения над развитием окрестностей г. Екатеринослава» (1888) [нині — це місто Дніпро], у якій подано результати фенологічних і ботанічних спостережень за рослинністю околиць міста; «О растительных и преимущественно лесных зонах в Центральном Кавказе» (1897), присвячена дослідженню рослинності та лісових зон Кавказу; «О флоре Екатеринославской губернии» (1905), що містить систематичний опис флори регіону; «Природа Екатеринослава и Юга России» (1902), де зібрано важливі біологічні та природничі відомості про Південну Україну. У фондах також зберігається видання «Труды общества испытателей природы при Императорском Харьковском Университете» (1889), до якого увійшла праця вченого «Наблюдения над развитием растительности окрестностей г. Екатеринослава».

Наукова спадщина Івана Яковича Акінфієва є важливим джерелом для вивчення історії ботаніки, флористики, степового лісорозведення та природничої освіти в Україні. Віртуальна виставка покликана вшанувати пам’ять ученого, популяризувати його багатогранну діяльність і привернути увагу до унікальних видань, що зберігаються у фондах ННСГБ НААН. 

 

З науковою спадщиною видатного ботаніка І. Я. Акінфієва

 можна ознайомитись у читальному залі № 2 ННСГБ НААН.